Структура, морфологiя та фотолюмiнесценцiя тонких шарiв рубрену, нанесених у вакуумi
DOI:
https://doi.org/10.15407/ujpe61.06.0547Ключові слова:
rubrene, C42H28, 5,6,11,12-tetraphenyltetracene, RubАнотація
Рубрен (C42H28, 5,6,11,12-tetraphenyltetracene, Rub) активно дослiджується в останнi роки завдяки його важливим фiзичним властивостям, таким як висока рухливiсть носiїв заряду в органiчних польових транзисторах. Рубрен також використовується як лазерний барвник та флуоресцентна домiшка в органiчних свiтловипромiнюючих дiодах для покращання таких характеристик, як час життя, стабiльнiсть, колiр та яскравiсть. Проте досi не iснує загальної думки щодо стабiльностi рубрену як у масивному станi, так i у тонких шарах, таким чином, краще розумiння цих властивостей є важливим для покращання характеристик приладiв молекулярної електронiки. У данiй роботi наведено результати комплексного дослiдження молекулярної структури, морфологiї та фотолюмiнесценцiї шарiв Rub, нанесених на пiдкладки KBr(100) та Au(111) за допомогою термiчного випаровування у вакуумi. Крiм того, дослiджено двокомпонентнi плiвки рубрен-тетрацен. Головну увагу придiлено процесам окислення одержаних зразкiв в атмосферi. Хiмiчна структура та орiєнтацiя молекул у дослiджуваних зразках вивчались методом IЧ спектроскопiї; структуру перших приповерхневих шарiв рубрену на атомно-гладкiй поверхнi Au(111) дослiджено методом сканувальної тунельної мiкроскопiї. З аналiзу часових змiн параметрiв смуг у спектрах фотолюмiнесценцiї (положення та iнтенсивнiсть) дослiджено кiнетику змiни емiсiйних властивостей шарiв рубрену.
Посилання
R.W.I. de Boer, M.E. Gershenson, A.F. Morpurgo, and V. Podzorov, Phys. Status Sol. a 201, 1302 (2004). https://doi.org/10.1002/pssa.200404336
E. Menard, V. Podzorov, S.H. Hur, A. Gaur, M.E. Gershenson, and J.A. Rogers, Adv. Mater. 16, 2097 (2004). https://doi.org/10.1002/adma.200401017
J. Takeya, M. Yamagishi, Y. Tominari et al., Appl. Phys. Lett. 90, 102120 (2007). https://doi.org/10.1063/1.2711393
G. Sakamoto, C. Adachi, T. Koyama, Y. Taniguchi, C.D. Merritt, H. Murata, and Z.H. Kafafi, Appl. Phys. Lett. 75, 766 (1999). https://doi.org/10.1063/1.124506
H. Aziz and Z.D. Popovic, Appl. Phys. Lett. 80, 2180 (2002). https://doi.org/10.1063/1.1455697
Z. Zhilin, J. Xueyin, and X. Shaohong, Thin Solid Films 363, 61 (2000). https://doi.org/10.1016/S0040-6090(99)00984-0
Y. Hamada, H. Kanno, T. Sano, H. Fujii, Y. Nishio, H. Takahashi, T. Usuki, and K. Shibata, Appl. Phys. Lett. 72, 1939 (1998). https://doi.org/10.1063/1.121448
M. Kytka, A. Gerlach, F. Schreiber, and J. Kov’ac, Appl. Phys. Lett. 90, 131911 (2007). https://doi.org/10.1063/1.2717561
E. Fumagalli, L. Raimondo, L. Silvestri, M. Moret, A. Sassella, and M. Campione, Chem. Mater. 23, 3246 (2011). https://doi.org/10.1021/cm201230j
D. K?afer and G. Witte, Phys. Chem. Chem. Phys. 7, 2850 (2005). https://doi.org/10.1039/b507620j
E. Fumagalli, L. Raimondo, L. Silvestri, M. Moret, A. Sassella, and M. Campione, Chem. Mater. 23, 3246 (2011). https://doi.org/10.1021/cm201230j
H. Najafov, D. Mastrogiovanni, E. Garfunkel, L.C. Feldman, and V. Podzorov, Adv. Mater. 23, 981 (2011). https://doi.org/10.1002/adma.201004239
Keke K. Zhang, Org. Electr. 11, 1928 (2010). https://doi.org/10.1016/j.orgel.2010.08.019
S. Uttiya, L. Raimondo, and M. Campione et al., Synth. Metals 161, 2603 (2012). https://doi.org/10.1016/j.synthmet.2011.08.006
V. Podzorov, V.M. Pudalov, and M.E. Gershenson, Appl. Phys. Lett. 82, 1739 (2003). https://doi.org/10.1063/1.1560869
S.F. Nelson, Y.-Y. Lin, D.J. Gundlach, and T.N. Jackson, Appl. Phys. Lett. 72, 1854 (1998). https://doi.org/10.1063/1.121205
R.J. Chesterfield, J.C. McKeen, C.R. Newman et al., J. Appl. Phys. 95, 6396 (2004). https://doi.org/10.1063/1.1710729
S.R. Forrest, Nature 428, 911 (2004). https://doi.org/10.1038/nature02498
D.E. Henn, W.G. Williams, and D.J. Gibbons, J. of Appl. Crystallogr. 4, 256 (1971). https://doi.org/10.1107/S0021889871006812
T. Petrenko, O. Krylova, F. Neese, and M. Sokolowski, New J. of Phys. 11, 015001 (2009). https://doi.org/10.1088/1367-2630/11/1/015001
M. Kytka, L. Gisslen, A. Gerlach, U. Heinemeyer, J. Kov’a?c, R. Scholz, and F. Schreiber, J. of Chem. Phys. 130, 214507 (2009). https://doi.org/10.1063/1.3147009
D. Kafer, L. Ruppel, G. Witte, and C. Woll, Phys. Rev. Lett. 95, 166602 (2005). https://doi.org/10.1103/PhysRevLett.95.166602
W.F. Maddams and I.A.M. Royaud, Spectroch. Acta, Part A 46, 309 (1990).
M. Kameya, T. Naito, and T. Inabe, Bull. Chem. Soc. Jpn. 73, 61 (2000). https://doi.org/10.1246/bcsj.73.61
L.J. Bellamy, The Infrared Spectra of Complex Molecules (Chapman and Hall, London, 1975), Vol. 1.
C. Kloc, K.J. Tan, M.L. Toh, K.K. Zhang, Y.P. Xu, Appl. Phys. A 95 219 (2009). https://doi.org/10.1007/s00339-008-5014-0
R.D. Fedorovich, V.B. Nechytaylo, L.V. Viduta, T.A. Gavrilko, A.A. Marchenko, A.G. Naumovets, A.I. Senenko, P.V. Shabatyn, and J. Baran, Spectrosc. Lett. 45, 372 (2012). https://doi.org/10.1080/00387010.2012.666704
V.V. Cherepanov, R.D. Fedorovich, O.E. Kiyayev, A.G. Naumovets, V.B. Nechytaylo, P.M. Tomchuk, and L.V. Viduta, Appl. Phys. Lett. 105, 193302-1 (2014). https://doi.org/10.1063/1.4901748
Завантаження
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Ліцензійний Договір
на використання Твору
м. Київ, Україна
Відповідальний автор та співавтори (надалі іменовані як Автор(и)) статті, яку він (вони) подають до Українського фізичного журналу, (надалі іменована як Твір) з одного боку та Інститут теоретичної фізики імені М.М. Боголюбова НАН України в особі директора (надалі – Видавець) з іншого боку уклали даний Договір про таке:
1. Предмет договору.
Автор(и) надає(ють) Видавцю безоплатно невиключні права на використання Твору (наукового, технічного або іншого характеру) на умовах, визначених цим Договором.
2. Способи використання Твору.
2.1. Автор(и) надає(ють) Видавцю право на використання Твору таким чином:
2.1.1. Використовувати Твір шляхом його видання в Українському фізичному журналі (далі – Видання) мовою оригіналу та в перекладі на англійську (погоджений Автором(ами) і Видавцем примірник Твору, прийнятого до друку, є невід’ємною частиною Ліцензійного договору).
2.1.2. Переробляти, адаптувати або іншим чином змінювати Твір за погодженням з Автором(ами).
2.1.3. Перекладати Твір у випадку, коли Твір викладений іншою мовою, ніж мова, якою передбачена публікація у Виданні.
2.2. Якщо Автор(и) виявить(лять) бажання використовувати Твір в інший спосіб, як то публікувати перекладену версію Твору (окрім випадку, зазначеного в п. 2.1.3 цього Договору); розміщувати повністю або частково в мережі Інтернет; публікувати Твір в інших, у тому числі іноземних, виданнях; включати Твір як складову частину інших збірників, антологій, енциклопедій тощо, то Автор(и) мають отримати на це письмовий дозвіл від Видавця.
3. Територія використання.
Автор(и) надає(ють) Видавцю право на використання Твору способами, зазначеними у п.п. 2.1.1–2.1.3 цього Договору, на території України, а також право на розповсюдження Твору як невід’ємної складової частини Видання на території України та інших країн шляхом передплати, продажу та безоплатної передачі третій стороні.
4. Строк, на який надаються права.
4.1. Договір є чинним з дати підписання та діє протягом усього часу функціонування Видання.
5. Застереження.
5.1. Автор(и) заявляє(ють), що:
– він/вона є автором (співавтором) Твору;
– авторські права на даний Твір не передані іншій стороні;
– даний Твір не був раніше опублікований і не буде опублікований у будь-якому іншому виданні до публікації його Видавцем (див. також п. 2.2);
– Автор(и) не порушив(ли) права інтелектуальної власності інших осіб. Якщо у Творі наведені матеріали інших осіб за виключенням випадків цитування в обсязі, виправданому науковим, інформаційним або критичним характером Твору, використання таких матеріалів здійснене Автором(ами) з дотриманням норм міжнародного законодавства і законодавства України.
6. Реквізити і підписи сторін.
Видавець: Інститут теоретичної фізики імені М.М. Боголюбова НАН України.
Адреса: м. Київ, вул. Метрологічна 14-б.
Автор: Електронний підпис від імені та за погодження всіх співавторів.
.png){kind=small}
