Дослідження транспортних властивостей критичної бінарної суміші триетиламін−вода з іонною домішкою
DOI:
https://doi.org/10.15407/ujpe56.8.816Ключові слова:
-Анотація
Бінарна рідина триетиламіна і води має нижню точку розшарування при критичному складі з 32 масс.% триетиламіну. Зсувна в'язкість (η) і провідність (σ) в однофазній області системи з додаванням іонів (K+ та Cl–) у різних концентраціях були виміряні близько і далеко від критичної температури TC. Для системи без солі KCl виміри в'язкості показали очікуване збільшення ізингової критичності з переходом до регулярної поведінки. Дані зсувної в'язкості узгоджуються зі степеневою розбіжністю η = η0(Qζ0)zt–y, що передбачена теорією взаємодії мод і теорією динамічної ренормгрупи. В інтервалі температур ∆T = TC – T < 2 ºC провідність (σ) показує монотонне відхилення від теорії Фогеля–Фулчера–Тамманна. Ця аномалія описана степеневим законом t1 –α, де t – зведена температура(T –TC)/TC і α – критичний індекс аномалії теплоємності в умовах сталого тиску. Для сумішей електролітів отримані критичні індекси узгоджуються з теоретичними результатами для тривимірної універсальності Ізинга. На основі даних із в'язкості і провідності визначено величину похідної Вальдена, ступінь дисоціації солі і дебаївський радіус екранування.
Посилання
M. Bouanz, Phys. Rev. A 46, 4888 (1992).
https://doi.org/10.1103/PhysRevA.46.4888
M.E. Fisher, J. Stat. Phys. 75, 1 (1994).
https://doi.org/10.1007/BF02186278
G. Stell, J. Stat. Phys. 78, 197 (1995).
https://doi.org/10.1007/BF02183346
A. Toumi, M. Bouanz, and A. Gharbi, Chem. Phys. Lett. 362, 567 (2002).
https://doi.org/10.1016/S0009-2614(02)01107-7
E. Bloemen, J. Thoen, and W. Van Dael, J. Chem. Phys. 75, 1488 (1981).
https://doi.org/10.1063/1.442155
M.R. Moldover, J.W. Cahn, 207, 1073 (1980).
https://doi.org/10.1126/science.207.4435.1073
O'D. Kwon, D. Beaglehole, W.W. Webb, B. Widom, B.J.W. Cahn, M.R. Moldover, and B. Stephenson, Phys. Rev. Lett. 48, 185 (1982).
https://doi.org/10.1103/PhysRevLett.48.185
A. Toumi, N. Hafaiedh, and M. Bouanz, Fluid Phase Equilibr. 278, 68 (2009).
https://doi.org/10.1016/j.fluid.2009.01.004
N. Hafaiedh, A. Toumi, and M. Bouanz, J. Chem. Eng. Data. 54, 2195 (2009).
https://doi.org/10.1021/je800982n
F. Kohler and O.K. Rice, J. Chem. Phys. 26, 1614 (1954).
https://doi.org/10.1021/ac60094a024
J.N. Nayak, M.I. Aralaguppi, U.S. Toti, and T.M. Aminabhavi, J. Chem. Eng. Data. 48, 1483 (2003).
https://doi.org/10.1021/je030147g
A. Hammadi and C.D. Champeney, J. Chem. Eng. Data. 45, 1116(2000).
https://doi.org/10.1021/je000044n
D. Nandi and D.K. Hazra, J. Ind. Chem. Soc. 80, 21 (2003).
V.K. Sayal, S. Chauhan, and P.K. Gupta, J. Ind. Chem. Soc. 79, 860 (2002).
J.I. Bhat and C.B. Susha, Oriental. J. Chem. 19, 417 (2003).
A.C. Flewelling, R.J. DeFonseka, N. Khaleeli, J. Partee, and D.T. Jacobs, J. Chem. Phys. 104, 8048 (1996).
https://doi.org/10.1063/1.471440
R. Behrends and U. Kaatze, Phys. Rev. E 68, 011205 (2003).
https://doi.org/10.1103/PhysRevE.68.011205
A. Ikehata, C. Hashimoto, Y. Mikami, and Y. Ozaki, Chem. Phys. Lett. 393, 403 (2004).
https://doi.org/10.1016/j.cplett.2004.06.062
O.B. Ismailova, T.Kh. Akhmedov, Kh.T. Igamberdiev, Sh.I. Mamatkulov, A.A. Saidov, Sh.O. Tursunov, and P.K. Khabibullaev, J. Eng. Phys. Thermophys. 78, 1040 (2005).
https://doi.org/10.1007/s10891-006-0033-1
R. Behrends, T. Telgmann, and U. Kaatze, J. Chem. Phys. 117, 9828 (2002).
https://doi.org/10.1063/1.1517609
S.I. Smadley. The Interpretation of the Ionic Conductivity in Liquids (Plenum, New York, 1980).
https://doi.org/10.1007/978-1-4684-3818-5
CRC Handbook of Chemistry and Physics, edited by David R. Lide (CRC Press, Boca Raton, FL, 2007).
P.C. Hohenberg and B.I. Halperin, Rev. Mod. Phys. 49, 435 (1977).
https://doi.org/10.1103/RevModPhys.49.435
K. Kawasaki, Ann. Phys. NY. 61, 1 (1970).
https://doi.org/10.1016/0003-4916(70)90375-1
R. Perl and R.A. Ferrell, Phys. Rev. Lett. 29, 51 (1972).
https://doi.org/10.1103/PhysRevLett.29.51
P. Das and J.K. Bhattacharjee, Phys. Rev. E 67, 036103 (2003).
https://doi.org/10.1103/PhysRevE.67.041208
H. Hao, R.A. Ferrell, and J.K. Bhattacharjee, Phys. Rev. E 71, 021201 (2005).
F.J. Wegner, Phys. Rev. B 5, 4529 (1972).
https://doi.org/10.1103/PhysRevB.5.4529
D. Beysens, A. Bourgou, and G. Paladin, Phys. Rev. A 30, 2686 (1984).
https://doi.org/10.1103/PhysRevA.30.2686
D. Beysens, G. Paladin, and A. Bourgou, J. Phys. Lett. 44, 649 (1983).
https://doi.org/10.1051/jphyslet:019830044015064900
M.E. Fisher and J.H. Chen, J. Phys. (Paris) 46, 1645 (1985).
https://doi.org/10.1051/jphys:0198500460100164500
J.V. Sengers, in Supercritical Fluids, edited by E. Kiran and J.M.H. Levelt (Kluwer, Dordrecht, 1994).
R.F. Berg and M.R. Moldover, J. Chem. Phys. 89, 3694 (1988).
https://doi.org/10.1063/1.454890
J.C. Nieuwoudt and J.V. Sengers, J. Chem. Phys. 90, 457 (1989).
https://doi.org/10.1063/1.456495
R.F. Berg, M.R. Moldover, and G.A. Zimmerli, Phys. Rev. E 60,
(1999).
H. Vogel, Phys. Z. 22, 645 (1921).
C.A. Angell and E.J. Sare, J. Chem. Phys. 52, 1058 (1970).
https://doi.org/10.1063/1.1673099
C.A. Angell and R.D. Bressel, J. Phys. Chem. 76, 3244 (1972).
https://doi.org/10.1021/j100666a023
R.R. Nigmatullin, S.I. Osokin, and G. Smith, J. Phys.: Condensed Mat. 15, 3481 (2003).
https://doi.org/10.1088/0953-8984/15/20/309
H. Every, A.G. Bishop, M. Forsyth, and D.R. MacFarlane, Electrochim. Acta 45, 1279 (2000).
https://doi.org/10.1016/S0013-4686(99)00332-1
A. Oleinikova and M. Bonetti, Phys. Rev. Lett. 83, 2985 (1999).
https://doi.org/10.1103/PhysRevLett.83.2985
M.E. Fisher and J.S. Langer, Phys. Rev. Lett. 20, 665 (1968).
https://doi.org/10.1103/PhysRevLett.20.665
M. Campostrini, A. Pelissetto, P. Rossi, and E. Vicari, Phys. Rev. E 60, 3526 (1999).
https://doi.org/10.1103/PhysRevE.60.3526
I. Nezbeda, J. Kolafa, in Ionic Soft Matter: Modern Trends in Theory and Applications, edited by D. Henderson et al. (Elsevier, Amsterdam, 2005), p. 83.
https://doi.org/10.1007/1-4020-3659-0_4
M. Bouanz and A. Gharbi, J. Phys. Condens. Matter 6, 4429 (1994).
https://doi.org/10.1088/0953-8984/6/24/005
P.P. Debye and F. Hückel, Phys. Z. 24, 185 (1923).
J. Barthel, L. Iberl, J. Rossmaier, H.J. Gores, and B. Kaukal, J. Solution. Chem. 19, 321 (1990).
https://doi.org/10.1007/BF00648139
L.C. Kenausis, E.C. Evers, and C.A. Kraus, Proc. Natl. Acad. Sci. U.S.A. 48, 121 (1962); 49, 141 (1963)
https://doi.org/10.1073/pnas.49.2.141
N. Ogata. J. Macromol. Sci. C 42, 399 (2002).
https://doi.org/10.1081/MC-120006454
Y. Zhou, S. Yeh, and G. Stell, J. Chem. Phys. 102, 5785 (1995).
https://doi.org/10.1063/1.469310
J. Hamelin, T.K. Bose, and J. Thoen, Phys. Rev. E 53, 779 (1996).
Downloads
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Ліцензійний Договір
на використання Твору
м. Київ, Україна
Відповідальний автор та співавтори (надалі іменовані як Автор(и)) статті, яку він (вони) подають до Українського фізичного журналу, (надалі іменована як Твір) з одного боку та Інститут теоретичної фізики імені М.М. Боголюбова НАН України в особі директора (надалі – Видавець) з іншого боку уклали даний Договір про таке:
1. Предмет договору.
Автор(и) надає(ють) Видавцю безоплатно невиключні права на використання Твору (наукового, технічного або іншого характеру) на умовах, визначених цим Договором.
2. Способи використання Твору.
2.1. Автор(и) надає(ють) Видавцю право на використання Твору таким чином:
2.1.1. Використовувати Твір шляхом його видання в Українському фізичному журналі (далі – Видання) мовою оригіналу та в перекладі на англійську (погоджений Автором(ами) і Видавцем примірник Твору, прийнятого до друку, є невід’ємною частиною Ліцензійного договору).
2.1.2. Переробляти, адаптувати або іншим чином змінювати Твір за погодженням з Автором(ами).
2.1.3. Перекладати Твір у випадку, коли Твір викладений іншою мовою, ніж мова, якою передбачена публікація у Виданні.
2.2. Якщо Автор(и) виявить(лять) бажання використовувати Твір в інший спосіб, як то публікувати перекладену версію Твору (окрім випадку, зазначеного в п. 2.1.3 цього Договору); розміщувати повністю або частково в мережі Інтернет; публікувати Твір в інших, у тому числі іноземних, виданнях; включати Твір як складову частину інших збірників, антологій, енциклопедій тощо, то Автор(и) мають отримати на це письмовий дозвіл від Видавця.
3. Територія використання.
Автор(и) надає(ють) Видавцю право на використання Твору способами, зазначеними у п.п. 2.1.1–2.1.3 цього Договору, на території України, а також право на розповсюдження Твору як невід’ємної складової частини Видання на території України та інших країн шляхом передплати, продажу та безоплатної передачі третій стороні.
4. Строк, на який надаються права.
4.1. Договір є чинним з дати підписання та діє протягом усього часу функціонування Видання.
5. Застереження.
5.1. Автор(и) заявляє(ють), що:
– він/вона є автором (співавтором) Твору;
– авторські права на даний Твір не передані іншій стороні;
– даний Твір не був раніше опублікований і не буде опублікований у будь-якому іншому виданні до публікації його Видавцем (див. також п. 2.2);
– Автор(и) не порушив(ли) права інтелектуальної власності інших осіб. Якщо у Творі наведені матеріали інших осіб за виключенням випадків цитування в обсязі, виправданому науковим, інформаційним або критичним характером Твору, використання таких матеріалів здійснене Автором(ами) з дотриманням норм міжнародного законодавства і законодавства України.
6. Реквізити і підписи сторін.
Видавець: Інститут теоретичної фізики імені М.М. Боголюбова НАН України.
Адреса: м. Київ, вул. Метрологічна 14-б.
Автор: Електронний підпис від імені та за погодження всіх співавторів.
.png){kind=small}
