Задачі конволюції для дифракції рентгенівських променів з часовим розрізненням
DOI:
https://doi.org/10.15407/ujpe57.2.133Ключові слова:
-Анотація
Теоретично досліджено задачі конволюції для розсіяння рентгенівських променів з тривалістю імпульсів 10–1000 пс. У ролі модельної системи вибрано розбавлену суміш діатомних молекул A2 в інертному розріджувачі. Система опромінюється субпікосекундними імпульсами лазера, що
переводять молекули A2 в збуджений стан. При поверненні в основний стан молекула проходить через декілька проміжних станів. У рамках цієї моделі вивчено залежність різних рентгенівських сигналів від тривалості тестуючих рентгенівських імпульсів. Спочатку досліджено незміщені сигнали, які генеровані дуже короткими рентгенівськими імпульсами. При цьому чітко видно зміни геометрії молекул по r-розрізнених сигналах, і вони менше помітні при q-розрізненні. Потім вивчено сигнали, що генеровані рентгенівськими імпульсами скінченної тривалості. Рух атомів
залишається помітним, якщо рентгенівські імпульси коротші чи порівнянні по тривалості з часом молекулярної динаміки. Тут також r-розрізнений сигнал більше підходить для моніторингу молекулярної динаміки, ніж q-розрізнені сигнали. Крім того, вивчено ефект недостатньої часової локалізації тестуючих рентгенівських імпульсів у порівнянні зі збуджуючими імпульсами лазера. Показано, що цей останній ефект може бути пояснений простою заміною реальної інтенсивності рентгенівського імпульсу іншою, теоретично передбачуваною інтенсивністю. Підкреслено схожість методів деконволюції у спектроскопії та у дифракції рентгенівських променів з часовим розрізненням.
Посилання
Deconvolution of Images and Spectra, edited by P.A. Janson, (Academic Press, New York, 1997).
W. Wallace, L.H. Schaeffer, and J.R. Swedlow, Bio Techniques, 31, 1076 (2001).
https://doi.org/10.2144/01315bi01
J.E. Diaz-Zamboni, E.V. Paravani, J.F. Adur, and V.H. Casco, Acta Microsc. 16, 8 (2007).
A. Meister, Deconvolution Problems in Nonparametric Statistics (Springer, Berlin, 2009).
https://doi.org/10.1007/978-3-540-87557-4
Ch. Bressler and M. Chergui, Chem. Rev. 104, 1781 (2004).
https://doi.org/10.1021/cr0206667
S. Bratos and M. Wulff, Adv. Chem. Phys. 317, 1 (2008).
https://doi.org/10.1002/9780470238080.ch1
M. Chergui and A.H. Zewail, Chem. Phys. Chem. 10, 28 (2009).
https://doi.org/10.1002/cphc.200800667
M. Ben-Nun, J. Cao, and K.R. Wilson, Phys. Chem. A 101, 8743
https://doi.org/10.1021/jp971764c
(1997).
R. Neutze and R. Wouts, J. of Synchr. Rad. 7, 22 (2000).
https://doi.org/10.1107/S0909049599012352
S. Bratos, F. Mirloup, R. Vuilleumier, and M. Wulff, J. Chem. Phys. 116, 10615 (2002).
https://doi.org/10.1063/1.1477923
J.P. Hansen and I.R. Mc Donald, Theory of Simple Liquids (Academic Press, New York, 2006).
M. Cammarata, M. Lorenc, T.K. Kim, J.H. Lee, Q.Y. Kong, E. Pontecorvo, M. Lo Russo, G. Schiró, A. Cupane, M. Wulff, and H. Ihee, J. Chem. Phys. 124, 124504 (2006).
https://doi.org/10.1063/1.2176617
A. Plech, M. Wulff, S. Bratos, F. Mirloup, R. Vuilleumier, F. Schotte, and P.A. Anfinrud, Phys. Rev. Lett. 92, 125505 (2004).
https://doi.org/10.1103/PhysRevLett.92.125505
M. Wulff, S. Bratos, A. Plech, R. Vuilleumier, F. Mirloup, M. Lorenc, Q. Kong, and H. Ihee, J. Chem. Phys. 124, 034501 (2006).
https://doi.org/10.1063/1.2149852
Q.Y. Kong, J.H. Lee, M. Lo Russo, T.K. Kim, M. Lorenc, M. Cammarata, S. Bratos, Th. Buslaps, V. Honkimaki, H. Ihee, and M. Wulff, Acta Cryst. 124, 124504 (2010).
B.E. Warren, X-Ray Diffraction (Dover, New York, 1990).
D.F. Kelley, N.A. Abul-Haj, and Du-Jeon Jang, J. Chem. Phys. 80, 4105 (1984).
https://doi.org/10.1063/1.447291
A.L. Harris, J.K. Brown, and C.B. Harris, Ann. Rev. Phys. Chem. 39, 341, (1988).
https://doi.org/10.1146/annurev.pc.39.100188.002013
A. Abragam, Les Principes du Magnétisme Nucléaire (Univ. de France, Paris, 1961).
P.B. Crilly, W.E. Blass, and G.W. Halsey, in Deconvolution of Images and Spectra, edited by P.A. Janson (Academic Press, New York, 1997).
Downloads
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Ліцензійний Договір
на використання Твору
м. Київ, Україна
Відповідальний автор та співавтори (надалі іменовані як Автор(и)) статті, яку він (вони) подають до Українського фізичного журналу, (надалі іменована як Твір) з одного боку та Інститут теоретичної фізики імені М.М. Боголюбова НАН України в особі директора (надалі – Видавець) з іншого боку уклали даний Договір про таке:
1. Предмет договору.
Автор(и) надає(ють) Видавцю безоплатно невиключні права на використання Твору (наукового, технічного або іншого характеру) на умовах, визначених цим Договором.
2. Способи використання Твору.
2.1. Автор(и) надає(ють) Видавцю право на використання Твору таким чином:
2.1.1. Використовувати Твір шляхом його видання в Українському фізичному журналі (далі – Видання) мовою оригіналу та в перекладі на англійську (погоджений Автором(ами) і Видавцем примірник Твору, прийнятого до друку, є невід’ємною частиною Ліцензійного договору).
2.1.2. Переробляти, адаптувати або іншим чином змінювати Твір за погодженням з Автором(ами).
2.1.3. Перекладати Твір у випадку, коли Твір викладений іншою мовою, ніж мова, якою передбачена публікація у Виданні.
2.2. Якщо Автор(и) виявить(лять) бажання використовувати Твір в інший спосіб, як то публікувати перекладену версію Твору (окрім випадку, зазначеного в п. 2.1.3 цього Договору); розміщувати повністю або частково в мережі Інтернет; публікувати Твір в інших, у тому числі іноземних, виданнях; включати Твір як складову частину інших збірників, антологій, енциклопедій тощо, то Автор(и) мають отримати на це письмовий дозвіл від Видавця.
3. Територія використання.
Автор(и) надає(ють) Видавцю право на використання Твору способами, зазначеними у п.п. 2.1.1–2.1.3 цього Договору, на території України, а також право на розповсюдження Твору як невід’ємної складової частини Видання на території України та інших країн шляхом передплати, продажу та безоплатної передачі третій стороні.
4. Строк, на який надаються права.
4.1. Договір є чинним з дати підписання та діє протягом усього часу функціонування Видання.
5. Застереження.
5.1. Автор(и) заявляє(ють), що:
– він/вона є автором (співавтором) Твору;
– авторські права на даний Твір не передані іншій стороні;
– даний Твір не був раніше опублікований і не буде опублікований у будь-якому іншому виданні до публікації його Видавцем (див. також п. 2.2);
– Автор(и) не порушив(ли) права інтелектуальної власності інших осіб. Якщо у Творі наведені матеріали інших осіб за виключенням випадків цитування в обсязі, виправданому науковим, інформаційним або критичним характером Твору, використання таких матеріалів здійснене Автором(ами) з дотриманням норм міжнародного законодавства і законодавства України.
6. Реквізити і підписи сторін.
Видавець: Інститут теоретичної фізики імені М.М. Боголюбова НАН України.
Адреса: м. Київ, вул. Метрологічна 14-б.
Автор: Електронний підпис від імені та за погодження всіх співавторів.
.png){kind=small}
