Особливості підсилення ІЧ-поглинання молекул α-GLY в ефекті SEIRA
DOI:
https://doi.org/10.15407/ujpe57.3.296Ключові слова:
-Анотація
На прикладі молекул α-Gly показано, що в ефекті SEIRA молекулярні групи підсилюються по-різному, найкраще підсилюються заряджені та з неподіленою парою електронів групи. Коефіцієнт підсилення ІЧ-поглинання для багатошарових плівок молекул α-Gly, осаджених на золото, зменшується зі збільшенням кількості шарів молекул і досягає 2–7 рази для різних молекулярних груп. Його можна збільшити у 3–12 разів для плівок, отриманих термічним вакуумним напиленням молекул α-Gly на поверхню золота порівняно з плівками, осадженими з водного розчину. При одночасному термічному напиленні α-Gly і золота спостерігається краще розділення смуг поглинання в ІЧ-спектрах. Показано, що при зниженні pH розчину до 2 відбувається підвищення коефіцієнта підсилення ІЧ-поглинання α-Gly на порядок, що дозволило зареєструвати
обертони в тонких плівках гліцину (товщиною 250–275 нм).
Посилання
A. Hartstein, J.R. Kirtley, and J.C. Tsang, Phys. Rev. Lett. 45, 201 (1980).
https://doi.org/10.1103/PhysRevLett.45.201
M. Osawa and M. Ikeda, J. Phys. Chem. Lett. 95, 9914 (1991).
https://doi.org/10.1021/j100177a056
M. Osawa, in Handbook of Vibrational Spectroscopy, edited by J.M. Chalmers and P.R. Griffiths (Wiley, Chichester, 2002), p. 785.
V.A. Kosobukin, Izv. AN SSSR, Ser. Fiz. 49, 1111 (1985).
A.A. Borshch, M.S. Brodin, V. Volkov, V.R. Lyakhovetskii, and R.D. Fedorovich, Pis'ma Zh. Eksp. Teor. Fiz. 84, 248 (2006).
https://doi.org/10.1134/S0021364006160107
M. Moskovits, Rev. Mod. Phys. 57, 783 (1985).
https://doi.org/10.1103/RevModPhys.57.783
K. Kneipp, M. Moskovits, and H. Kneipp, Surface-Enhanced Raman Scattering: Physics and Applications (Springer, New York, 2006).
https://doi.org/10.1007/3-540-33567-6
R.A. Tripp, R.A. Dluhy, and Yi Zhao, Nano Today 3, 31 (2008).
https://doi.org/10.1016/S1748-0132(08)70042-2
P.W. Li, J. Zhang, L. Zhang, and Y.J. Mo, Vibrat. Spectrosc. 49, 2 (2009).
https://doi.org/10.1016/j.vibspec.2007.04.001
K. Ataka and J. Heberle, Biochem. Soc. Trans. 36, 986 (2008).
https://doi.org/10.1042/BST0360986
O.M. Fesenko, Sensor Electron. Microsys. Technol. 2, No. 2, 19 (2011).
A. Fasasi, P.R. Griffiths, and L. Scudiero, Appl. Spectrosc 65, 750 (2011).
https://doi.org/10.1366/11-06274
M. Osawa and K. Ataka, Surf. Sci. Lett. 262, L118 (1992).
https://doi.org/10.1016/0039-6028(92)90119-Q
T.R. Jensen, R.P. Duyne, S.A. Johnson, and V.A. Maroni, Appl. Spectrosc. Lett. 54, 371 (2000).
https://doi.org/10.1366/0003702001949654
Y. Nakao and H. Yamada, J. Electron Spectrosc. Relat. Phenom. Lett. 45, 113 (1987).
https://doi.org/10.1016/0368-2048(87)80059-2
T. Watayama, T. Sakurai, S. Ichikawa, and W. Suetaka, Surf. Sci. Lett. 198, 359 (1988).
M. Osawa, K. Ataka, K. Yoshii, and N. Nishikawa, Appl. Spectrosc. Lett. 47, 1497 (1993).
https://doi.org/10.1366/0003702934067478
G.D. Chumanov, R.G. Efremov, and I.R. Nabiev, J. Raman Spectrosc. Lett. 21, 43 (1990).
https://doi.org/10.1002/jrs.1250210109
V.A. Kosobukin, Poverkhnost Fiz. Khim. Mekhan. 12, 5 (1983).
V.A. Kosobukin, Izv. AN SSSR, Ser. Fiz. 48, 1281 (1984).
Surface Enhanced Raman Scattering, edited by R.K. Chang and T.E. Furtake (Plenum, New York, 1982).
V.I. Emelyanov and N.I. Koroteev, Usp. Fiz. Nauk 135, 345 (1981).
https://doi.org/10.3367/UFNr.0135.198110h.0345
M. Moskovits, J. Raman Spectrosc. Lett. 36, 485 (2005).
https://doi.org/10.1002/jrs.1362
M. Gadenne, V. Podolskiy, P. Gadenne, P. Sheng, and V.M. Shalaev, Europhys. Lett. 53, 364 (2001).
https://doi.org/10.1209/epl/i2001-00162-1
I.R. Nabiev, G.G. Efremov, and G.D. Chumanov, Usp. Fiz. Nauk 154, 459 (1989).
https://doi.org/10.3367/UFNr.0154.198803d.0459
C. Pettenkofer and A. Otto, Europhys. Lett. 65, 692 (2004).
https://doi.org/10.1209/epl/i2003-10161-8
A. Otto, I. Mrozek, H. Grabhorn, and W.Akemann, J. Phys.: Condens. Matter. 4, 1143 (1992).
https://doi.org/10.1088/0953-8984/4/5/001
S.L. McCall and P.M. Platzman, Phys. Rev. B 22, 1660 (1980).
https://doi.org/10.1103/PhysRevB.22.1660
G.I. Dovbeshko, Yu.M. Shirshov, V.I. Chegel, and O.M. Fesenko, SPIE 5507, 309 (2004).
G.I. Dovbeshko, O.P. Paschuk, O.M. Fesenko, V.I. Chegel, Yu.M. Shirshov, A.A. Nazarova, and D.V. Kosenkov, in Frontiers of Multifunctional Integrated Nanosystems, edited by E. Buzaneva and P. Scharff (Kluwer, Dordrecht, 2004), p. 447.
G. Dovbeshko, O. Fesenko, V. Chegel, Yu. Shirshov, D. Kosenkov, and A. Nazarova, Asian Chem. Lett. 10, 33 (2006).
G.I. Dovbeshko, L.Y. Berezhinskyi, I.V. Sekyrin, and O.M. Pashchuk, Ukr. Fiz. Zh. 46, 541 (2001).
P.G. Jonsson and O. Kvick, Acta Crystallogr. B 28, 1827 (1972).
https://doi.org/10.1107/S0567740872005096
O.M. Fesenko and S.O. Yesylevskyy, in Proc. of 4-th Sensors electronics and microsystems technology (SEMCT-4) (Mechnikov National university, Odessa, 2010), p. 175.
O.M. Fesenko, G.I. Dovbeshko, and S.O. Yesylevskyy, in Proceedings of the 4-th Russian-Ukrainian-Polish Conference on Molecular Interactions (Gdansk University, Jastarnia, 2009), p. 89.
E.S. Kryachko and F. Remacle, Nano Lett. 5, 735 (2005).
https://doi.org/10.1021/nl050194m
E.S. Kryachko and F. Remacle, Chem. Phys. Lett. 404, 142 (2005).
Downloads
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Ліцензійний Договір
на використання Твору
м. Київ, Україна
Відповідальний автор та співавтори (надалі іменовані як Автор(и)) статті, яку він (вони) подають до Українського фізичного журналу, (надалі іменована як Твір) з одного боку та Інститут теоретичної фізики імені М.М. Боголюбова НАН України в особі директора (надалі – Видавець) з іншого боку уклали даний Договір про таке:
1. Предмет договору.
Автор(и) надає(ють) Видавцю безоплатно невиключні права на використання Твору (наукового, технічного або іншого характеру) на умовах, визначених цим Договором.
2. Способи використання Твору.
2.1. Автор(и) надає(ють) Видавцю право на використання Твору таким чином:
2.1.1. Використовувати Твір шляхом його видання в Українському фізичному журналі (далі – Видання) мовою оригіналу та в перекладі на англійську (погоджений Автором(ами) і Видавцем примірник Твору, прийнятого до друку, є невід’ємною частиною Ліцензійного договору).
2.1.2. Переробляти, адаптувати або іншим чином змінювати Твір за погодженням з Автором(ами).
2.1.3. Перекладати Твір у випадку, коли Твір викладений іншою мовою, ніж мова, якою передбачена публікація у Виданні.
2.2. Якщо Автор(и) виявить(лять) бажання використовувати Твір в інший спосіб, як то публікувати перекладену версію Твору (окрім випадку, зазначеного в п. 2.1.3 цього Договору); розміщувати повністю або частково в мережі Інтернет; публікувати Твір в інших, у тому числі іноземних, виданнях; включати Твір як складову частину інших збірників, антологій, енциклопедій тощо, то Автор(и) мають отримати на це письмовий дозвіл від Видавця.
3. Територія використання.
Автор(и) надає(ють) Видавцю право на використання Твору способами, зазначеними у п.п. 2.1.1–2.1.3 цього Договору, на території України, а також право на розповсюдження Твору як невід’ємної складової частини Видання на території України та інших країн шляхом передплати, продажу та безоплатної передачі третій стороні.
4. Строк, на який надаються права.
4.1. Договір є чинним з дати підписання та діє протягом усього часу функціонування Видання.
5. Застереження.
5.1. Автор(и) заявляє(ють), що:
– він/вона є автором (співавтором) Твору;
– авторські права на даний Твір не передані іншій стороні;
– даний Твір не був раніше опублікований і не буде опублікований у будь-якому іншому виданні до публікації його Видавцем (див. також п. 2.2);
– Автор(и) не порушив(ли) права інтелектуальної власності інших осіб. Якщо у Творі наведені матеріали інших осіб за виключенням випадків цитування в обсязі, виправданому науковим, інформаційним або критичним характером Твору, використання таких матеріалів здійснене Автором(ами) з дотриманням норм міжнародного законодавства і законодавства України.
6. Реквізити і підписи сторін.
Видавець: Інститут теоретичної фізики імені М.М. Боголюбова НАН України.
Адреса: м. Київ, вул. Метрологічна 14-б.
Автор: Електронний підпис від імені та за погодження всіх співавторів.
.png){kind=small}
