Про можливість існування нефішерівських класів універсальності
DOI:
https://doi.org/10.15407/ujpe57.9.964Ключові слова:
-Анотація
Критичні показники α, α', β, γ' та δ моделі кварк-ґлюонних мішків з поверхневим натягом знайдено як функції найбільш загальних модельних
параметрів. Розглянуто два різновиди моделі, які генерують фазову діаграму сильновзаємодіючої матерії з критичною або трикритичною точкою відповідно. Аналіз співвідношень між критичними індексами (скейлінгових законів) демонструє, що у загальному випадку скейлінг може бути порушено. Проаналізовано питання про можливе відновлення скейлінгових законів за допомогою фішерівського означення α's та його узагальнень α'c, α'm. Показано, що скейлінгове співвідношення Фішера можна відновити за допомогою узагальнень α'c та α'm, в той час, як
жодне означення α' нездатне відновити співвідношення Гріффітса у традиційній формі. Також явно показано, що додаткової умови α = α' недостатньо для відновлення співвідношення Гріффітса у традиційному вигляді. Запропоновано узагальнення цього скейлінгового співвідношення, яке справедливе для всіх відомих моделей. Отримані результати дозволяють нам зробити висновок про можливе існування нефішерівських класів універсальності, для яких традиційні скейлінгові співвідношення можуть бути порушені, у той час, як для них виконуються узагальнені скейлінгові закони.
Посилання
E.A. Guggenheim, J. Chem. Phys. 13, 253 (1945).
https://doi.org/10.1063/1.1724033
M.E. Fisher, J. Math. Phys. 5, 944 (1964).
https://doi.org/10.1063/1.1704197
M.E. Fisher and B.U. Felderhof, Ann. Phys. 58, 217 (1970).
https://doi.org/10.1016/0003-4916(70)90244-7
K. Huang, Statistical Mechanics (Wiley, New York, 1987).
H.E. Stanley, Introduction to Phase Transitions and Critical Phenomena (Clarendon Press, Oxford, 1971).
P.R. Roach, Phys. Rev. 170, 213 (1968)
https://doi.org/10.1103/PhysRev.170.213
P.R. Roach and D.H. Douglass, Phys. Rev. Lett. 19, 287 (1967).
https://doi.org/10.1103/PhysRevLett.19.287
Yu.I. Shimansky, E.T. Shimanskaya, Int. J. Thermophys. 17, 651 (1996).
https://doi.org/10.1007/BF01441511
Yu.I. Shimansky, O.T. Shimans'ka, A.V. Oliinykova, Nauk. Zap. NAU KMA Fiz., 5, 6 (1998).
M. Campostrini, A. Pelissetto, P. Rossi, and E. Vicari, Phys. Rev. E 65, 066127 (2002).
https://doi.org/10.1103/PhysRevB.65.144520
E.D. Soldatova, Cond. Mat. Phys. 2, 603 (1999).
https://doi.org/10.5488/CMP.2.4.603
E.D. Soldatova and O.M. Galdina, Cond. Mat. Phys. 8, 793 (2005).
https://doi.org/10.5488/CMP.8.4.793
F. Karsch, AIP Conf. Proc. 602, 323 (2001).
R. Pisarski and F. Wilczek, Phys. Rev. D 29, 338 (1984).
https://doi.org/10.1103/PhysRevD.29.338
F. Wilczek, Int. J. Mod. Phys. A 7, 3911 (1992)
https://doi.org/10.1142/S0217751X92001757
F. Wilczek and K. Rajagopal, Nucl. Phys. B 399, 395 (1993).
https://doi.org/10.1016/0550-3213(93)90502-G
E.V. Shuryak, Prog. Part. Nucl. Phys. 62, 48 (2009).
https://doi.org/10.1016/j.ppnp.2008.09.001
M. Stephanov, Pos LAT2006:024 (2006).
P.N. Meisinger and M.C. Ogilvie, Phys. Lett. B 379, 163 (1996)
https://doi.org/10.1016/0370-2693(96)00447-9
P.N. Meisinger, T.R. Miller, and M.C. Ogilvie, Phys. Rev. D 65, 034009 (2002)
https://doi.org/10.1103/PhysRevD.65.034009
A. Mocsy, F. Sannino, and K. Tuominen, Phys. Rev. Lett. 92, 182302 (2004);
https://doi.org/10.1103/PhysRevLett.92.182302
E. Megias, E. Ruis Arriola, and L.L. Salcedo, Phys. Rev. D 74, 065005 (2006)
https://doi.org/10.1103/PhysRevD.74.065005
C. Ratti, M.A. Thaler, and W. Weise, Phys. Rev. D 73, 014019 (2006)
https://doi.org/10.1103/PhysRevD.73.014019
C. Sasaki, B. Friman, and K. Redlich, Phys. Rev. D 75, 074013 (2007).
https://doi.org/10.1103/PhysRevD.75.054026
K. Fukushima, Phys. Lett. B 591, 277 (2004).
https://doi.org/10.1016/j.physletb.2004.04.027
B.-J. Schaefer, J.M. Pawlowzki, and J. Wambach, Phys. Rev. D 76, 074023 (2007)
https://doi.org/10.1103/PhysRevD.76.074023
T.K. Herbst, J.M. Pawlowski, and B.-J. Schaefer, Phys. Lett. B 696, 58 (2011).
https://doi.org/10.1016/j.physletb.2010.12.003
M.I. Gorenstein, V.K. Petrov, and G.M. Zinovjev, Phys. Lett. B 106, 327 (1981).
https://doi.org/10.1016/0370-2693(81)90546-3
I. Zakout and C. Greiner, arXive:1002.3119 [nucl-th].
K.A. Bugaev, Phys. Rev. C 76, 014903 (2007).
https://doi.org/10.1103/PhysRevC.76.014903
J.P. Bondorf, A.Z. Botvina, A.Z. Iljinov, I.N. Mishustin, and K. Sneppen, Phys. Rep. 257, 133 (1995).
https://doi.org/10.1016/0370-1573(94)00097-M
M.E. Fisher, Physics 3, 255 (1967).
https://doi.org/10.1103/PhysicsPhysiqueFizika.3.255
K.A. Bugaev, Phys. Atom. Nucl. 71, 1615 (2008).
https://doi.org/10.1134/S1063778808090147
K.A. Bugaev, V.K. Petrov, and G.M. Zinovjev, Phys. Part. Nucl. Lett. 9, 397 (2012).
https://doi.org/10.1134/S1547477112030065
R. Hagedorn, Nuovo Cim. Suppl. 3, 147 (1965).
K.A. Bugaev, L. Phair, and J.B. Elliott, Phys. Rev. E 72, 047106 (2005)
https://doi.org/10.1103/PhysRevE.72.047106
K.A. Bugaev and J.B. Elliott, Ukr. J. Phys. 52, 301 (2007).
J. Hosek, Czech. J. Phys. 41, 1037 (1991).
https://doi.org/10.1007/BF01598978
J. Hosek, Czech. J. Phys. 43, 309 (1993).
https://doi.org/10.1007/BF01589849
K.A. Bugaev and G.M. Zinovjev, Nucl. Phys. A 848, 443 (2010).
https://doi.org/10.1016/j.nuclphysa.2010.09.007
K.A. Bugaev, Phys. Part. Nucl. Lett. 8, 907 (2011).
https://doi.org/10.1134/S1547477111090093
P.T. Reuter and K.A. Bugaev, Phys. Lett. B 517, 233 (2001).
https://doi.org/10.1016/S0370-2693(01)00996-0
A.I. Ivanytskyi, Nucl. Phys. A 880, 12 (2012).
https://doi.org/10.1016/j.nuclphysa.2012.02.004
M. Campostrini, M. Hasenbusch, A. Pelissetto, P. Rossi, and E. Vicari, Phys. Rev. B 63, 214503 (2001).
https://doi.org/10.1103/PhysRevB.63.214503
M. Campostrini, M. Hasenbusch, A. Pelissetto, P. Rossi, and E. Vicari, Phys. Rev. B 65, 144520 (2002).
https://doi.org/10.1103/PhysRevB.65.144520
G. Baker, D. Meiron, and B. Nickel, Phys. Rev. B 17, 1365 (1978).
https://doi.org/10.1103/PhysRevB.17.1365
K. Kanaya and S. Kaya, Phys. Rev. D 51, 2404 (1995).
https://doi.org/10.1103/PhysRevD.51.2404
S. Ejiri et al., Phys. Rev. D 80, 09450 (2009). https://doi.org/10.1103/PhysRevD.80.094505
O. Kaczmarek et al., Phys. Rev. D 83, 014504 (2011).
D.A. Lavis and G.M. Bell, Statistical Mechanics of Lattice Systems, Vol. 1 (Springer, Berlin, 1999). https://doi.org/10.1007/978-3-662-10020-2_1
F. Karsch, Prog. Theor. Phys. Suppl. 186, 479 (2010).
J. Engels and F. Karsch, 1105.0584 [hep-lat].
R.B. Griffiths, J. Chem. Phys. 43, 1958 (1965). https://doi.org/10.1063/1.1697060
D.A. Liberman, J. Chem. Phys. 44, 419 (1966). https://doi.org/10.1063/1.1726488
Downloads
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Ліцензійний Договір
на використання Твору
м. Київ, Україна
Відповідальний автор та співавтори (надалі іменовані як Автор(и)) статті, яку він (вони) подають до Українського фізичного журналу, (надалі іменована як Твір) з одного боку та Інститут теоретичної фізики імені М.М. Боголюбова НАН України в особі директора (надалі – Видавець) з іншого боку уклали даний Договір про таке:
1. Предмет договору.
Автор(и) надає(ють) Видавцю безоплатно невиключні права на використання Твору (наукового, технічного або іншого характеру) на умовах, визначених цим Договором.
2. Способи використання Твору.
2.1. Автор(и) надає(ють) Видавцю право на використання Твору таким чином:
2.1.1. Використовувати Твір шляхом його видання в Українському фізичному журналі (далі – Видання) мовою оригіналу та в перекладі на англійську (погоджений Автором(ами) і Видавцем примірник Твору, прийнятого до друку, є невід’ємною частиною Ліцензійного договору).
2.1.2. Переробляти, адаптувати або іншим чином змінювати Твір за погодженням з Автором(ами).
2.1.3. Перекладати Твір у випадку, коли Твір викладений іншою мовою, ніж мова, якою передбачена публікація у Виданні.
2.2. Якщо Автор(и) виявить(лять) бажання використовувати Твір в інший спосіб, як то публікувати перекладену версію Твору (окрім випадку, зазначеного в п. 2.1.3 цього Договору); розміщувати повністю або частково в мережі Інтернет; публікувати Твір в інших, у тому числі іноземних, виданнях; включати Твір як складову частину інших збірників, антологій, енциклопедій тощо, то Автор(и) мають отримати на це письмовий дозвіл від Видавця.
3. Територія використання.
Автор(и) надає(ють) Видавцю право на використання Твору способами, зазначеними у п.п. 2.1.1–2.1.3 цього Договору, на території України, а також право на розповсюдження Твору як невід’ємної складової частини Видання на території України та інших країн шляхом передплати, продажу та безоплатної передачі третій стороні.
4. Строк, на який надаються права.
4.1. Договір є чинним з дати підписання та діє протягом усього часу функціонування Видання.
5. Застереження.
5.1. Автор(и) заявляє(ють), що:
– він/вона є автором (співавтором) Твору;
– авторські права на даний Твір не передані іншій стороні;
– даний Твір не був раніше опублікований і не буде опублікований у будь-якому іншому виданні до публікації його Видавцем (див. також п. 2.2);
– Автор(и) не порушив(ли) права інтелектуальної власності інших осіб. Якщо у Творі наведені матеріали інших осіб за виключенням випадків цитування в обсязі, виправданому науковим, інформаційним або критичним характером Твору, використання таких матеріалів здійснене Автором(ами) з дотриманням норм міжнародного законодавства і законодавства України.
6. Реквізити і підписи сторін.
Видавець: Інститут теоретичної фізики імені М.М. Боголюбова НАН України.
Адреса: м. Київ, вул. Метрологічна 14-б.
Автор: Електронний підпис від імені та за погодження всіх співавторів.
.png){kind=small}
