Аналiз комплексоутворення у рiдких розчинах бензолу з хлороформом методами iнфрачервоної двовимiрної кореляцiйної спектроскопiї та багатовимiрного роздiлення кривих

Автор(и)

  • O. O. Ilchenko D.F. Chebotarev State Institute of Gerontology, NAMS of Ukraine
  • A. M. Kutsyk Taras Shevchenko National University of Kyiv
  • Y. V. Pilgun Taras Shevchenko National University of Kyiv
  • V. V. Obukhovsky Taras Shevchenko National University of Kyiv
  • V. V. Nikonova Taras Shevchenko National University of Kyiv

DOI:

https://doi.org/10.15407/ujpe61.06.0508

Ключові слова:

Mid-IR spectroscopy, benzene, chloroform, complex formation, multivariate curve resolution, 2D correlation spectroscopy

Анотація

Комплексоутворення у рiдкому розчинi бензолу iз хлороформом було дослiджено методами спектроскопiї iнфрачервоного поглинання. Спектри вимiряно в областi 2950–3100 см−1, яка вiдповiдає областi валентних CH коливань бензолу та хлороформу. Двовимiрний кореляцiйний аналiз вказує на iснування в розчинi молекулярного комплексу. Аналiз спектрiв залишкової iнтенсивностi пiдтверджує цей висновок. Для декомпозицiї спектральних даних використано безмодельний та модельний методи. Отримано концентрацiйний та спектральний профiль комплексу. Аналiз показує, що комплекс складається iз однiєї молекули бензолу та однiєї молекули хлороформу.

Посилання

B.E. Poling, J.M. Prausnitz, and J.P. Oonnell, The Properties of Gases and Liquids (McGraw-Hill, New York, 2001).

M. Homocianu and A. Airinei, J. Mol. Liq. 209, 549 (2015). https://doi.org/10.1016/j.molliq.2015.06.042

M.I. Shakhparonov, Introduction to Modern Theory of Solutions (Vysshaya shkola, Moscow, 1976) [in Russian].

L.W. Reeves and W.G. Schneider, Can. J. Chem. 35, 251 (1957). https://doi.org/10.1139/v57-036

W.G. Schneider, J. Phys. Chem. 66, 2653 (1962). https://doi.org/10.1021/j100818a070

C.J. Creswell and A.L. Allred, J. Phys. Chem. 66, 1469 (1962). https://doi.org/10.1021/j100814a021

J. Homer and M.C. Cooke, J. Chem. Soc. A, 777, 773 (1969). https://doi.org/10.1039/j19690000773

W.T. Huntress, jr., J. Phys. Chem. 73, 103 (1969). https://doi.org/10.1021/j100721a018

W. Lin and S. Tsay, J. Phys. Chem. 74, 1037 (1970). https://doi.org/10.1021/j100700a012

W. Rothschild, Mol. Phys. 105, 1003 (2007). https://doi.org/10.1080/00268970701261431

W.G. Rothschild, J. Mol. Liq. 150, 68 (2009). https://doi.org/10.1016/j.molliq.2009.10.001

P. Boule, J. Chem. Phys. 57, 5285 (1972). https://doi.org/10.1063/1.1678219

M. Tamres, J. Am. Chem. Soc. 74, 3375 (1952). https://doi.org/10.1021/ja01133a047

R.P. Rastogi, J. Nath, and R.R. Misra, J. Chem. Thermod. 3, 307 (1971). https://doi.org/10.1016/S0021-9614(71)80047-2

J.-P. E. Grolier, G. Roux-Desgranges, Z.S. Kooner, J.F. Smith, and L.G. Hepler, J. Sol. Chem. 16, 745 (1987). https://doi.org/10.1007/BF00652577

N.-Y.R. Ma and A.L. Beyerlein, J. Phys. Chem. 87, 245 (1983). https://doi.org/10.1021/j100225a015

H.F. Shurvel, in Handbook of Vibrational Spectroscopy, edited by J. Chalmers and P. Griffiths (Wiley, Chichester, 2002), p. 1783.

O. Ilchehko, V. Nikonova, A. Kutsyk, and V. Obukhovsky, Ukr. J. Phys. 59, 268 (2014). https://doi.org/10.15407/ujpe59.03.0268

I. Noda and Y. Ozaki, Two-Dimensional Correlation Spectroscopy. Application in Vibrational and Optical Spectroscopy (Wiley, Chichester, 2004). https://doi.org/10.1002/0470012404

J.-H. Jiang and Y. Ozaki, Appl. Spectr. Rev. 37, 321 (2002). https://doi.org/10.1081/ASR-120014359

A. de Juan and R. Tauler, Anal. Chim. Acta 500, 195 (2003). https://doi.org/10.1016/S0003-2670(03)00724-4

R. Tauler, A. Smilde, and B. Kowalski, J. Chemometr. 9, 31 (1995). https://doi.org/10.1002/cem.1180090105

R. Tauler, J. Chemometr. 15, 627 (2001). https://doi.org/10.1002/cem.654

A. de Juan, M. Maeder, M. Martinez, and R. Tauler, Chem. Intel. Lab. Sys. 54, 123 (2000). https://doi.org/10.1016/S0169-7439(00)00112-X

S. Norman and M. Maeder, Crit. Rev. Anal. Chemi. 36, 199 (2006). https://doi.org/10.1080/10408340600969619

I. Noda, Appl. Spectr. 47, 1329 (1993). https://doi.org/10.1366/0003702934067694

I. Noda, Appl. Spectr. 54, 994 (2000). https://doi.org/10.1366/0003702001950472

I. Noda, J. Mol. Struc. 883–884, 216 (2008). https://doi.org/10.1016/j.molstruc.2007.12.026

J. Jaumot, A. de Juan, and R. Tauler, Chem. Intel. Lab. Sys. 140, 1 (2015). https://doi.org/10.1016/j.chemolab.2014.10.003

S.A. Aivazyan, V.M. Buchstaber, I.S. Yenyukov, and L.D. Meshalkin, Applied Statistics. Classification and Reduction of Dimensionality (Finansy i Statistika, Moscow, 1989) (in Russian).

UJP 2016 V610 #6uk

Завантаження

Опубліковано

2019-01-06

Номер

Том 61 № 6 (2016)

Розділ

М'яка речовина

Ліцензія

Ліцензійний Договір
на використання Твору
м. Київ, Україна

Відповідальний автор та співавтори (надалі іменовані як Автор(и)) статті, яку він (вони) подають до Українського фізичного журналу, (надалі іменована як Твір) з одного боку та Інститут теоретичної фізики імені М.М. Боголюбова НАН України в особі директора (надалі – Видавець) з іншого боку уклали даний Договір про таке:

1. Предмет договору.
Автор(и) надає(ють) Видавцю безоплатно невиключні права на використання Твору (наукового, технічного або іншого характеру) на умовах, визначених цим Договором.

2. Способи використання Твору.
2.1. Автор(и) надає(ють) Видавцю право на використання Твору таким чином:
2.1.1. Використовувати Твір шляхом його видання в Українському фізичному журналі (далі – Видання) мовою оригіналу та в перекладі на англійську (погоджений Автором(ами) і Видавцем примірник Твору, прийнятого до друку, є невід’ємною частиною Ліцензійного договору).
2.1.2. Переробляти, адаптувати або іншим чином змінювати Твір за погодженням з Автором(ами).
2.1.3. Перекладати Твір у випадку, коли Твір викладений іншою мовою, ніж мова, якою передбачена публікація у Виданні.
2.2. Якщо Автор(и) виявить(лять) бажання використовувати Твір в інший спосіб, як то публікувати перекладену версію Твору (окрім випадку, зазначеного в п. 2.1.3 цього Договору); розміщувати повністю або частково в мережі Інтернет; публікувати Твір в інших, у тому числі іноземних, виданнях; включати Твір як складову частину інших збірників, антологій, енциклопедій тощо, то Автор(и) мають отримати на це письмовий дозвіл від Видавця.

3. Територія використання.
Автор(и) надає(ють) Видавцю право на використання Твору способами, зазначеними у п.п. 2.1.1–2.1.3 цього Договору, на території України, а також право на розповсюдження Твору як невід’ємної складової частини Видання на території України та інших країн шляхом передплати, продажу та безоплатної передачі третій стороні.

4. Строк, на який надаються права.
4.1. Договір є чинним з дати підписання та діє протягом усього часу функціонування Видання.

5. Застереження.
5.1. Автор(и) заявляє(ють), що:
– він/вона є автором (співавтором) Твору;
– авторські права на даний Твір не передані іншій стороні;
– даний Твір не був раніше опублікований і не буде опублікований у будь-якому іншому виданні до публікації його Видавцем (див. також п. 2.2);
– Автор(и) не порушив(ли) права інтелектуальної власності інших осіб. Якщо у Творі наведені матеріали інших осіб за виключенням випадків цитування в обсязі, виправданому науковим, інформаційним або критичним характером Твору, використання таких матеріалів здійснене Автором(ами) з дотриманням норм міжнародного законодавства і законодавства України.

6. Реквізити і підписи сторін.
Видавець: Інститут теоретичної фізики імені М.М. Боголюбова НАН України.
Адреса: м. Київ, вул. Метрологічна 14-б.
Автор: Електронний підпис від імені та за погодження всіх співавторів.

Як цитувати

Аналiз комплексоутворення у рiдких розчинах бензолу з хлороформом методами iнфрачервоної двовимiрної кореляцiйної спектроскопiї та багатовимiрного роздiлення кривих. (2019). Український фізичний журнал, 61(6), 508. https://doi.org/10.15407/ujpe61.06.0508

Статті цього автора (цих авторів), які найбільше читають