Моделювання одинарної дифракційної дисоціації в резонансній області при високих енергіях
DOI:
https://doi.org/10.15407/ujpe70.5.287Ключові слова:
одинарна дифракцiйна дисоцiацiя, структурна функцiя протона, область резонансiв, малi маси, перерiз, генерацiя подiйАнотація
Представлено модель одинарної дифракцiйної дисоцiацiї, яка заснована на принципi дуальностi, в областi низьких значень маси з урахуванням нових експериментальних даних. Ключовою особливiстю моделi є використання нелiнiйної траєкторiї протона у формалiзмi Редже, що дозволяє врахувати внесок резонансних станiв у повнi та диференцiальнi перерiзи. Такий пiдхiд сприяє класифiкацiї та глибшому розумiнню спектра збуджених станiв протона й особливостей їх розпадiв, що, своєю чергою, дає змогу дослiдити внутрiшню структуру та динамiку частинок. Аналiзується поведiнка диференцiального перерiзу в резонанснiй областi при малих значеннях маси Mx. Всi iншi резонанси, якi явно не враховуються, описуються шляхом введення сталого внеску вiд фону. Обговорюється обґрунтованiсть та допустимiсть такого припущення. Параметри моделi уточнюються з урахуванням нових експериментальних даних.
Посилання
1. K.A. Goulianos. Diffractive Interactions of Hadrons at High-Energies. Phys. Rept. 101, 169 (1983).
https://doi.org/10.1016/0370-1573(83)90010-8
2. E. Feinberg, I. Pomeranchuk. High Energy Inelastic Diffraction. Phenomena. Nuovo Cimento Suppl. 3, 652 (1956).
https://doi.org/10.1007/BF02746068
3. M.L. Good, W.D. Walker. Diffraction disssociation of beam particles. Phys. Rev. 120, 1857 (1960).
https://doi.org/10.1103/PhysRev.120.1857
4. G. Antchev et al. (TOTEM Collaboration). Double diffractive cross-section measurement in the forward region at the LHC. Phys. Rev. Lett. 111, 262001 (2013).
5. V. Khachatryan et al. Measurement of diffractive dissociation cross sections in pp collisions at √s = 7 TeV. Phys. Rev. D 92, 012003 (2015).
6. M.G. Albrow et al. Inelastic diffractive scattering at the CERN ISR. Nuclear Physics B 108, 1 (1976).
https://doi.org/10.1016/0550-3213(76)90121-8
7. R.E. Ansorge et al. Diffraction Dissociation at the CERN Pulsed Collider at CM Energies of 900-GeV and 200-GeV. Z. Phys. C 33, 175 (1986).
https://doi.org/10.1007/BF01411134
8. D. Bernard et al. The cross section of diffraction dissociation at the cern SPS collider. Phys. Lett. B 186, 227 (1987).
https://doi.org/10.1016/0370-2693(87)90285-1
9. B. Abelev et al. Measurement of inelastic, single- and double-diffraction cross sections in protonпїЅproton collisions at the LHC with ALICE. Europ. Phys. J. C 73, 2456 (2013).
10. The ATLAS collaboration, G. Aad et al. Measurement of differential cross sections for single diffractive dissociation in √s = 8 TeV pp collisions using the ATLAS ALFA spectrometer. J. High Energy Phys. 2020, 42 (2020).
11. L.L. Jenkovszky, O.E. Kuprash, J.W. L¨ams¨a, V.K. Magas, R. Orava. Dual-Regge approach to high-energy, low-mass diffraction dissociation. Phys. Rev. D 83, 056014 (2011).
https://doi.org/10.1103/PhysRevD.83.056014
12. M. Baker, K.A. Ter-Martirosyan. Gribov's Reggeon calculus: Its physical basis and implications. Phys. Repo. 28, 1 (1976).
https://doi.org/10.1016/0370-1573(76)90002-8
13. P.D.B. Collins. An Introduction to Regge Theory and High Energy Physics (Cambridge University Press, 2023) [ISBN: 978-1-00-940326-9].
https://doi.org/10.1017/9781009403269
14. K. Hagiwara et al. (Particle Data Group). Review of particle properties. Phys. Rev. D 66, 010001 (2002).
15. L. Jenkovszky, R. Schicker, I. Szanyi. Elastic and diffractive scatterings in the LHC era. Int. J. Mod. Phys. E 27, 1830005 (2018).
https://doi.org/10.1142/S0218301318300059
16. I. Szanyi, L. Jenkovszky, R. Schicker, V. Svintozelskyi. Pomeron/glueball and odderon/oddball trajectories. Nucl. Phys. A 998, 121728 (2020).
https://doi.org/10.1016/j.nuclphysa.2020.121728
17. L. Jenkovszky, R. Schicker, I. Szanyi. Dip-bump structure in proton's single diffractive dissociation at the large hadron collider. Universe 10, 208 (2024).
https://doi.org/10.3390/universe10050208
18. S. Donnachie, G. Dosch, P. Landshoff, O. Nachtmann. Pomeron Physics and QCD (Cambridge University Press, 2002) [ISBN: 9780511534935].
https://doi.org/10.1017/CBO9780511534935
19. R. Fiore, A. Flachi, L.L. Jenkovszky, A.I. Lengyel, V.K. Magas. Kinematically complete analysis of the CLAS data on the proton structure function F2 in a Regge-dual model. Phys. Rev. D 69, 014004 (2004).
https://doi.org/10.1103/PhysRevD.69.014004
20. F. Halzen, Alan D. Martin. Quarks and leptons (John Wiley & Sons, 1984) [ISBN: 0-471-88741-2].
21. R. Fiore, L.L. Jenkovszky, F. Paccanoni, A. Prokudin. Baryonic Regge trajectories with analyticity constraints. Phys. Rev. D 70, 054003 (2004).
https://doi.org/10.1103/PhysRevD.70.054003
22. R.L. Cool, K. Goulianos, S. L. Segler, H. Sticker, S.N. White. Diffraction Dissociation of π±, K±,and p± at 100 and 200 GeV/c. Phys. Rev. Lett. 47, 701 (1981).
23. R.D. Schamberger, J. Lee-Franzini, R. McCarthy, S. Childress, P. Franzini. Mass spectrum of proton-proton inelastic interactions from 55 to 400 GeV/c at small momentum transfer. Phys. Rev. D 17, 1268 (1978).
https://doi.org/10.1103/PhysRevD.17.1268
24. J.C.M. Armitage et al. Diffraction dissociation in protonproton collisions at ISR energies. Nucl. Phys. B 194, 365 (1982).
https://doi.org/10.1016/0550-3213(82)90014-1
25. G.J. Alner et al. UA5: A general study of protonantiproton physics at √s = 546 GeV. Phys. Rep. 154, 247 (1987).
26. F. Abe et al. Measurement of p ¯ p single diffraction dissociation at √s = 546 and 1800 GeV. Phys. Rev. D 50, 5535 (1994).
27. N.A. Amos et al. A luminosity-independent measurement of the pp total cross section at √s= 1.8 TeV. Phys. Lett. B 243, 158 (1990).
https://doi.org/10.1016/0370-2693(90)90973-A
28. N.A. Amos et al. Diffraction dissociation in pp collisions at √s = 1.8 TeV. Phys. Lett. B 301, 313 (1993).
https://doi.org/10.1016/0370-2693(93)90707-O
29. L. Devroye. Non-Uniform Random Variate Generation (Springer, 1986) [ISBN: 0-387-96305-7].
https://doi.org/10.1007/978-1-4613-8643-8
30. R. Ciesielski, K. Goulianos. MBR Monte Carlo Simulation in PYTHIA8. PoS ICHEP2012, 301 (2013).
https://doi.org/10.22323/1.174.0301
31. L.L. Jenkovszky, O.E. Kuprash, R. Orava, A. Salii. Low missing mass, single and double diffraction dissociation at the LHC. Physics of Atomic Nuclei 77, 1463 (2014).
Завантаження
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Ліцензійний Договір
на використання Твору
м. Київ, Україна
Відповідальний автор та співавтори (надалі іменовані як Автор(и)) статті, яку він (вони) подають до Українського фізичного журналу, (надалі іменована як Твір) з одного боку та Інститут теоретичної фізики імені М.М. Боголюбова НАН України в особі директора (надалі – Видавець) з іншого боку уклали даний Договір про таке:
1. Предмет договору.
Автор(и) надає(ють) Видавцю безоплатно невиключні права на використання Твору (наукового, технічного або іншого характеру) на умовах, визначених цим Договором.
2. Способи використання Твору.
2.1. Автор(и) надає(ють) Видавцю право на використання Твору таким чином:
2.1.1. Використовувати Твір шляхом його видання в Українському фізичному журналі (далі – Видання) мовою оригіналу та в перекладі на англійську (погоджений Автором(ами) і Видавцем примірник Твору, прийнятого до друку, є невід’ємною частиною Ліцензійного договору).
2.1.2. Переробляти, адаптувати або іншим чином змінювати Твір за погодженням з Автором(ами).
2.1.3. Перекладати Твір у випадку, коли Твір викладений іншою мовою, ніж мова, якою передбачена публікація у Виданні.
2.2. Якщо Автор(и) виявить(лять) бажання використовувати Твір в інший спосіб, як то публікувати перекладену версію Твору (окрім випадку, зазначеного в п. 2.1.3 цього Договору); розміщувати повністю або частково в мережі Інтернет; публікувати Твір в інших, у тому числі іноземних, виданнях; включати Твір як складову частину інших збірників, антологій, енциклопедій тощо, то Автор(и) мають отримати на це письмовий дозвіл від Видавця.
3. Територія використання.
Автор(и) надає(ють) Видавцю право на використання Твору способами, зазначеними у п.п. 2.1.1–2.1.3 цього Договору, на території України, а також право на розповсюдження Твору як невід’ємної складової частини Видання на території України та інших країн шляхом передплати, продажу та безоплатної передачі третій стороні.
4. Строк, на який надаються права.
4.1. Договір є чинним з дати підписання та діє протягом усього часу функціонування Видання.
5. Застереження.
5.1. Автор(и) заявляє(ють), що:
– він/вона є автором (співавтором) Твору;
– авторські права на даний Твір не передані іншій стороні;
– даний Твір не був раніше опублікований і не буде опублікований у будь-якому іншому виданні до публікації його Видавцем (див. також п. 2.2);
– Автор(и) не порушив(ли) права інтелектуальної власності інших осіб. Якщо у Творі наведені матеріали інших осіб за виключенням випадків цитування в обсязі, виправданому науковим, інформаційним або критичним характером Твору, використання таких матеріалів здійснене Автором(ами) з дотриманням норм міжнародного законодавства і законодавства України.
6. Реквізити і підписи сторін.
Видавець: Інститут теоретичної фізики імені М.М. Боголюбова НАН України.
Адреса: м. Київ, вул. Метрологічна 14-б.
Автор: Електронний підпис від імені та за погодження всіх співавторів.
.png){kind=small}
