Поведiнка металевих дiагностичних дзеркал iз рiзною структурою в умовах, що iмiтують умови їх роботи в термоядерному реакторi ІТЕР
DOI:
https://doi.org/10.15407/ujpe60.01.0032Ключові слова:
плазма, IТЕР, дiагностичне дзеркало, бомбардування поверхнi iонами, рельєф, структура металевого дзеркала, механiзм формування рельєфуАнотація
У статтi V.S. Voitsenya et al. (Plasma Phys. Rep. 20, 217 (1994)) cтворено основи методологiї щодо пошукiв оптимального вибору матерiалу внутрiшнiх дзеркал для оптичних i лазерних методiв дiагностики плазми в експериментальному термоядерному реакторi IТЕР. На основi розробленої методологiї проведенi системнi iмiтацiйнi дослiдження при довготривалому розпиленнi iонами дейтерiєвої (у деяких випадках аргону) плазми поведiнки зразкiв дзеркал iз рiзних металiв та iз рiзною структурою: полiкристалiчною (Be, Al, SS, Cu, Ti, Mo, W, Ta), монокристалiчною (SS, Ni, Mo, W), плiвкових (плiвка/пiдкладка, тобто Be/Cu, Cu/Cu, Rh/Cu, Rh/V, Rh/SS, Mo/SS, Mo/Mo) та дзеркал iз аморфних сплавiв типу ZrTiCuNiBe. Показано значну перевагу дзеркал iз аморфних сплавiв у стiйкостi до розвитку шорсткостi при довготривалому розпиленнi в порiвняннi з дзеркалами iншого типу структури, що зумовлено вiдсутнiстю будь-якої упорядкованої структури на рiвнi бiльш нiж декiлька нанометрiв. Найбiльш важливi результати цих дослiджень знайшли пiдтвердження в експериментах, спiльно проведених у зарубiжних центрах на крупних термоядерних установках: токамаки ТЕXTOR (Juelich) i ASDEX-U (Garching) в Нiмеччинi, Tore Supra (Kadarach, Францiя), TRIAM-1M (Kyoto, Японiя), гелiотрон Large Helical Device (Toki, Японiя) та Lausanne University (Швейцарiя).
Посилання
R. Behrisch, G. Federichi, A. Kukushkin, and D. Reiter, J. Nucl. Mater. 313–316, 388 (2003). https://doi.org/10.1016/S0022-3115(02)01580-5
A.F. Bardamid, V.T. Gritsyna, V.G. Konovalov et al., Surf. Coat. Technol. 103-104, 365 (1998). https://doi.org/10.1016/S0257-8972(98)00421-6
A. Bardamid, V. Bryk, V. Konovalov et al., Vacuum 58, 10 (2000). https://doi.org/10.1016/S0042-207X(00)00227-X
M. Balden, A.F. Bardamid, A.I. Belyaeva et al., J. Nucl. Mater. 329-333, 1515 (2004). https://doi.org/10.1016/j.jnucmat.2004.04.240
V.S. Voitsenya, M. Balden, A.I. Belyaeva et al., J. Nucl. Mater. 434, 375 (2013). https://doi.org/10.1016/j.jnucmat.2012.12.007
V.S. Voitsenya, M. Balden, A.F. Bardamid et al., Nucl. Instrum. Methods B 302, 32 (2013). https://doi.org/10.1016/j.nimb.2013.03.005
V. Voitsenya, A.E. Costley, V. Bandourko et al., Rev. Sci. Instrum. 72, 475 (2001). https://doi.org/10.1063/1.1310580
D.V. Orlinski, V.S. Voitsenya, and K.Yu. Vukolov, Plasma Dev. Oper. 15, 33 (2007). https://doi.org/10.1080/10519990601160075
M. Lipa, B. Schunke, Ch. Gil et al., Fusion Eng. Des. 81, 221 (2006). https://doi.org/10.1016/j.fusengdes.2005.07.017
A. Litnovsky, V. Voitsenya, T. Sugie et al., Nucl. Fusion 49, 075014 (2009). https://doi.org/10.1088/0029-5515/49/7/075014
V.S. Voitsenya, A.F. Bardamid, M.F. Becker et al., Rev. Sci. Instrum. 70, 790 (1999). https://doi.org/10.1063/1.1149402
A.F. Bardamid, K.Yu. Vukolov, V.G. Konovalov et al., Plasma Dev. Oper. 14, 159 (2006). https://doi.org/10.1080/10519990600673821
B. Eren, L. Marot, I.V. Ryzhkov et al., Nucl. Fusion 53, 113013 (2013). https://doi.org/10.1088/0029-5515/53/11/113013
V.S. Voitsenya, A.F. Bardamid, A.I. Belyaeva et al., Plasma Devices Oper. 17, 144 (2009). https://doi.org/10.1080/10519990902903595
A.F. Bardamid, V.S. Voitsenya, J.W. Davis et al., J. Alloys Comp. 514, 189 (2012). https://doi.org/10.1016/j.jallcom.2011.11.062
D. Peng, J. Shen, J. Sun, and Yu. Chen, Mater. Sci. Technol. 20, 157 (2004).
V.S. Voitsenya, A.F. Bardamid, V.N. Bondarenko et al., J. Nucl. Mater. 329–333, 1476 (2004). https://doi.org/10.1016/j.jnucmat.2004.04.249
A.F. Bardamid, V.N. Bondarenko, J.W. Davis et al., J. Nucl. Mater. 405, 109 (2010). https://doi.org/10.1016/j.jnucmat.2010.07.039
V.G. Konovalov, M.N. Makhov, A.N. Shapoval et al., Probl. Atom. Sci. Technol. 59, 13 (2009).
A.F. Bardamid, A.I. Belyaeva, J.W. Davis et al., J. Nucl. Mater. 393, 473 (2009). https://doi.org/10.1016/j.jnucmat.2009.07.003
M. Kiene, T. Strunskus, G. Hasse, and F. Faupel, Mater. Res. Soc. Symp. Proc. 554, 167 (1999). https://doi.org/10.1557/PROC-554-167
V.S. Voitsenya, A.F. Bardamid, Yu.N. Borisenko et al., J. Nucl. Mater. 233–237, 1239 (1996). https://doi.org/10.1016/S0022-3115(96)00054-2
T. Nishitani, E. Ishitsuka, T. Kakuta et al., Fusion Eng. Des. 42, 443 (1998). https://doi.org/10.1016/S0920-3796(98)00159-8
H.E. Bennett, J. Opt. Soc. Am. 53, 1389 (1963). https://doi.org/10.1364/JOSA.53.001389
V.S. Voitsenya, A.F. Bardamid, A.I. Belyaeva et al., Plasma Devices Oper. 16, 1 (2008). https://doi.org/10.1080/10519990701688025
V.N. Bondarenko, A.F. Bardamid, V.G. Konovalov et al., Probl. At. Sci. Technol. Ser. Plasma Phys. 6, 80 (2006).
Завантаження
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Ліцензійний Договір
на використання Твору
м. Київ, Україна
Відповідальний автор та співавтори (надалі іменовані як Автор(и)) статті, яку він (вони) подають до Українського фізичного журналу, (надалі іменована як Твір) з одного боку та Інститут теоретичної фізики імені М.М. Боголюбова НАН України в особі директора (надалі – Видавець) з іншого боку уклали даний Договір про таке:
1. Предмет договору.
Автор(и) надає(ють) Видавцю безоплатно невиключні права на використання Твору (наукового, технічного або іншого характеру) на умовах, визначених цим Договором.
2. Способи використання Твору.
2.1. Автор(и) надає(ють) Видавцю право на використання Твору таким чином:
2.1.1. Використовувати Твір шляхом його видання в Українському фізичному журналі (далі – Видання) мовою оригіналу та в перекладі на англійську (погоджений Автором(ами) і Видавцем примірник Твору, прийнятого до друку, є невід’ємною частиною Ліцензійного договору).
2.1.2. Переробляти, адаптувати або іншим чином змінювати Твір за погодженням з Автором(ами).
2.1.3. Перекладати Твір у випадку, коли Твір викладений іншою мовою, ніж мова, якою передбачена публікація у Виданні.
2.2. Якщо Автор(и) виявить(лять) бажання використовувати Твір в інший спосіб, як то публікувати перекладену версію Твору (окрім випадку, зазначеного в п. 2.1.3 цього Договору); розміщувати повністю або частково в мережі Інтернет; публікувати Твір в інших, у тому числі іноземних, виданнях; включати Твір як складову частину інших збірників, антологій, енциклопедій тощо, то Автор(и) мають отримати на це письмовий дозвіл від Видавця.
3. Територія використання.
Автор(и) надає(ють) Видавцю право на використання Твору способами, зазначеними у п.п. 2.1.1–2.1.3 цього Договору, на території України, а також право на розповсюдження Твору як невід’ємної складової частини Видання на території України та інших країн шляхом передплати, продажу та безоплатної передачі третій стороні.
4. Строк, на який надаються права.
4.1. Договір є чинним з дати підписання та діє протягом усього часу функціонування Видання.
5. Застереження.
5.1. Автор(и) заявляє(ють), що:
– він/вона є автором (співавтором) Твору;
– авторські права на даний Твір не передані іншій стороні;
– даний Твір не був раніше опублікований і не буде опублікований у будь-якому іншому виданні до публікації його Видавцем (див. також п. 2.2);
– Автор(и) не порушив(ли) права інтелектуальної власності інших осіб. Якщо у Творі наведені матеріали інших осіб за виключенням випадків цитування в обсязі, виправданому науковим, інформаційним або критичним характером Твору, використання таких матеріалів здійснене Автором(ами) з дотриманням норм міжнародного законодавства і законодавства України.
6. Реквізити і підписи сторін.
Видавець: Інститут теоретичної фізики імені М.М. Боголюбова НАН України.
Адреса: м. Київ, вул. Метрологічна 14-б.
Автор: Електронний підпис від імені та за погодження всіх співавторів.
.png){kind=small}
