Нелiнiйна дифузiя у рiдкому розчинi дiетилового ефiру з хлороформом
DOI:
https://doi.org/10.15407/ujpe61.02.0107Ключові слова:
нелiнiйна дифузiя, коефiцiєнт взаємної дифузiї, комплексоутворення, дiетиловий ефiр, хлороформАнотація
Розглянуто нелiнiйну дифузiю у бiнарному рiдному розчинi дiетилового ефiру з хлороформом за умови протiкання реакцiй комплексоутворення. Показано, що врахування можливостi утворення комплексу [A1B1] дозволяє пояснити нелiнiйну концентрацiйну залежнiсть коефiцiєнта взаємної дифузiї. Результати розрахункiв було порiвняно iз результатами iнших пiдходiв. Було показано, що нелiнiйна модифiкацiя закону Фiка найкраще описує експериментальнi результат, тобто дає найменшу величину середнього вiдносного вiдхилення.
Посилання
H.J.V. Tyrrell and K.R. Harris, Diffusion in Liquids. A Theoretical and Experimental Study (Butterworth, London, 1984).
E.L. Cussler, Diffusion: Mass Transfer in Fluid Systems (Cambridge Univ. Press, Cambridge, 2009). https://doi.org/10.1017/CBO9780511805134
V.A. Durov, Pure Appl. Chem. 76, 1 (2004). https://doi.org/10.1351/pac200476010001
R.E. Powell, W.E. Roseveare, and H. Eyring, Ind. Eng. Chem. 33, 430 (1941). https://doi.org/10.1021/ie50376a003
L.S. Darken, Trans. Am. Inst. Min. Metall. Pet. Eng. 175, 84 (1948).
G.S. Hartley and J. Crank, Trans. Faraday Soc. 45, 801 (1949). https://doi.org/10.1039/tf9494500801
A. Vignes, Ind. Eng. Chem. Fund. 5, 189 (1966).
E.L. Cussler, Am. Inst. Chem. Eng. J. 26, 43 (1980). https://doi.org/10.1002/aic.690260108
C. He, Ind. Eng. Chem. Res. 34, 2148 (1995). https://doi.org/10.1021/ie00045a027
M. Pertler, E. Blass, and G.W. Stevens, Am. Inst. Chem. Eng. J. 42, 910 (1996). https://doi.org/10.1002/aic.690420403
Y.-D. Hsu and Y.-P. Chen, Fluid Phase Equilibr. 152, 149 (1998). https://doi.org/10.1016/S0378-3812(98)00375-6
Y.-D. Hsu, M. Tang, and Y.-P. Chen, Fluid Phase Equilibr. 173, 1 (2000). https://doi.org/10.1016/S0378-3812(00)00389-7
J. Li, H. Liu, and Y. Hu, Fluid Phase Equilibr. 187–188, 193 (2001). https://doi.org/10.1016/S0378-3812(01)00561-1
A.A. Shapiro, Physica A 320, 211 (2003). https://doi.org/10.1016/S0378-4371(02)01553-4
O.O. Medvedev and A.A. Shapiro, Fluid Phase Equilibr. 236, 111 (2005). https://doi.org/10.1016/j.fluid.2005.04.023
D. Bosse and H.-J. Bart, Ind. Eng. Chem. Res. 45, 1822 (2006). https://doi.org/10.1021/ie0487989
G. Moggridge, Chem. Eng. Sci. 71, 226 (2012). https://doi.org/10.1016/j.ces.2011.12.016
M. Zhou, X. Yuan, Y. Zhang, and K.T. Yu, Ind. Eng. Chem. Res. 52, 10845 (2013). https://doi.org/10.1021/ie4010157
M.I. Shakhparonov, Mechanisms of Fast Processes in Liquids (Vysshaya Shkola, Moscow, 1985) (in Russian).
D.I. Mendeleev, Solutions (Izd. Akad. Nauk SSSR, Moscow, 1956) (in Russian).
A. Apelblat, J. Mol. Liq. 128, 1 (2006). https://doi.org/10.1016/j.molliq.2006.02.005
V.A. Durov, in Nonelectrolyte Solutions in Liquids (Nauka, Moscow, 1989), p. 36.
J.M. Prausnitz, R.N. Lichtenthaler, and E. Gomez de Azevedo, Molecular Thermodynamics of Fluid-Phase Equilibria (Prentice Hall, New Jersey, 1999).
G. Karpov, V. Obukhovsky, T. Smirnova, and V. Lemeshko, Opt. Commun. 174, 391 (2000). https://doi.org/10.1016/S0030-4018(99)00712-9
V. Obukhovsky and V. Nikonova, Ukr. J. Phys. 55, 891 (2010).
E.L. Cussler, Multicomponent Diffusion (Elsevier, Amsterdam, 1976).
E. Schreiner, Tidsskr. Kemi Bergvaesen 2, 151 (1922).
R.C. Reid, J.M. Prausnitz, and T.K. Sherwood, The Properties of Gases and Liquids (McGraw-Hill, New York, 1977).
M.L. Michelsen and J.M. Mollerup, Thermodynamic Models (Tie-Line Publications, Holte, 2007).
C. D'Agostino, M.D. Mantle, L.F. Gladden, and G.D. Moggridge, Chem. Eng. Sci. 66, 3898 (2011). https://doi.org/10.1016/j.ces.2011.05.014
C. D'Agostino, M. Mantle, L. Gladden, and G.D. Moggridge, Chem. Eng. Sci. 74, 105 (2012). https://doi.org/10.1016/j.ces.2012.02.025
C. D'Agostino, J. Stephens, J. Parkinson, M.D. Mantle, L.F. Gladden, and G.D. Moggridge, Chem. Eng. Sci. 95, 43 (2013). https://doi.org/10.1016/j.ces.2013.03.033
G.D. Moggridge, Chem. Eng. Sci. 76, 199 (2012). https://doi.org/10.1016/j.ces.2012.04.014
A.E. Stearn, E.M. Irish, and H. Eyring, J. Phys. Chem. 44, 981 (1940). https://doi.org/10.1021/j150404a001
H.T. Cullinan, jr., Ind. Eng. Chem. Fund. 5, 281 (1966).
G. Galliero, O.O. Medvedev, and A.A. Shapiro, Physica A 350, 315 (2005). https://doi.org/10.1016/j.physa.2004.11.011
O.O. Medvedev and A.A. Shapiro, Fluid Phase Equilibr. 225, 13 (2004). https://doi.org/10.1016/j.fluid.2004.06.060
D.K. Anderson and A.L. Babb, J. Phys. Chem. 65, 1281 (1961). https://doi.org/10.1021/j100826a001
D.K. Anderson and A.L. Babb, J. Phys. Chem. 66, 899 (1962). https://doi.org/10.1021/j100811a034
P.C. Carman, J. Phys. Chem. 70, 3355 (1966). https://doi.org/10.1021/j100882a512
P.C. Carman, J. Phys. Chem. 71, 2565 (1967). https://doi.org/10.1021/j100867a027
Y. Oishi and M. Nanba, J. Chem. Phys. 70, 2205 (1979). https://doi.org/10.1063/1.437776
K. McKeigue and E. Gulari, Am. Inst. Chem. Eng. J. 35, 300 (1989). https://doi.org/10.1002/aic.690350215
D.G. Leaist, J. Solution Chem. 21, 1035 (1992). https://doi.org/10.1007/BF00651732
A.N. Gorban, V.I. Bykov, and G.S. Yablonskii, Chem. Eng. Sci. 35, 2351 (1980). https://doi.org/10.1016/0009-2509(80)87015-1
B. Schmittmann, K. Hwang, and R.K.P. Zia, Europhys. Lett. 19, 19 (1992). https://doi.org/10.1209/0295-5075/19/1/004
K.-t. Leung and R.K.P. Zia, Phys. Rev. E 56, 308 (1997). https://doi.org/10.1103/PhysRevE.56.308
R.S. Hipolito, R.K.P. Zia, and B. Schmittmann, J. Phys. A 36, 4963 (2003). https://doi.org/10.1088/0305-4470/36/18/302
S.P. Lukyanets and O.V. Kliushnychenko, Phys. Rev. E 82, 051111 (2010). https://doi.org/10.1103/PhysRevE.82.051111
S. Sanni and P. Hutchison, J. Chem. Eng. Data 18, 317 (1973). https://doi.org/10.1021/je60058a028
N. Pasco, D. Fenby, and L. Hepler, Can. J. Chem. 52, 2139 (1974). https://doi.org/10.1139/v74-309
B.B. Howard, C.F. Jumper, and M. Emerson, J. Mol. Spectrosc. 10, 117 (1963). https://doi.org/10.1016/0022-2852(63)90159-0
K. Iwasaki, Y. Katayanagi, and T. Fujiyama, Bull. Chem. Soc. Jpn. 49, 2988 (1976). https://doi.org/10.1246/bcsj.49.2988
R. Taylor and R. Krishna, Multicomponent Mass Transfer (Wiley, New York, 1993).
Завантаження
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Ліцензійний Договір
на використання Твору
м. Київ, Україна
Відповідальний автор та співавтори (надалі іменовані як Автор(и)) статті, яку він (вони) подають до Українського фізичного журналу, (надалі іменована як Твір) з одного боку та Інститут теоретичної фізики імені М.М. Боголюбова НАН України в особі директора (надалі – Видавець) з іншого боку уклали даний Договір про таке:
1. Предмет договору.
Автор(и) надає(ють) Видавцю безоплатно невиключні права на використання Твору (наукового, технічного або іншого характеру) на умовах, визначених цим Договором.
2. Способи використання Твору.
2.1. Автор(и) надає(ють) Видавцю право на використання Твору таким чином:
2.1.1. Використовувати Твір шляхом його видання в Українському фізичному журналі (далі – Видання) мовою оригіналу та в перекладі на англійську (погоджений Автором(ами) і Видавцем примірник Твору, прийнятого до друку, є невід’ємною частиною Ліцензійного договору).
2.1.2. Переробляти, адаптувати або іншим чином змінювати Твір за погодженням з Автором(ами).
2.1.3. Перекладати Твір у випадку, коли Твір викладений іншою мовою, ніж мова, якою передбачена публікація у Виданні.
2.2. Якщо Автор(и) виявить(лять) бажання використовувати Твір в інший спосіб, як то публікувати перекладену версію Твору (окрім випадку, зазначеного в п. 2.1.3 цього Договору); розміщувати повністю або частково в мережі Інтернет; публікувати Твір в інших, у тому числі іноземних, виданнях; включати Твір як складову частину інших збірників, антологій, енциклопедій тощо, то Автор(и) мають отримати на це письмовий дозвіл від Видавця.
3. Територія використання.
Автор(и) надає(ють) Видавцю право на використання Твору способами, зазначеними у п.п. 2.1.1–2.1.3 цього Договору, на території України, а також право на розповсюдження Твору як невід’ємної складової частини Видання на території України та інших країн шляхом передплати, продажу та безоплатної передачі третій стороні.
4. Строк, на який надаються права.
4.1. Договір є чинним з дати підписання та діє протягом усього часу функціонування Видання.
5. Застереження.
5.1. Автор(и) заявляє(ють), що:
– він/вона є автором (співавтором) Твору;
– авторські права на даний Твір не передані іншій стороні;
– даний Твір не був раніше опублікований і не буде опублікований у будь-якому іншому виданні до публікації його Видавцем (див. також п. 2.2);
– Автор(и) не порушив(ли) права інтелектуальної власності інших осіб. Якщо у Творі наведені матеріали інших осіб за виключенням випадків цитування в обсязі, виправданому науковим, інформаційним або критичним характером Твору, використання таких матеріалів здійснене Автором(ами) з дотриманням норм міжнародного законодавства і законодавства України.
6. Реквізити і підписи сторін.
Видавець: Інститут теоретичної фізики імені М.М. Боголюбова НАН України.
Адреса: м. Київ, вул. Метрологічна 14-б.
Автор: Електронний підпис від імені та за погодження всіх співавторів.
.png){kind=small}
