Дослідження одинарної дифракційної дисоціації протона
DOI:
https://doi.org/10.15407/ujpe69.11.828Ключові слова:
одинарна дифракцiйна дисоцiацiя, структурна функцiя протона, область резонансiв, малi маси, диференцiальний перерiзАнотація
Розглядається одинарна дифракцiйна дисоцiацiя протона при малих втратах маси. Увага зосереджена на взаємодiї мiж дифракцiйними процесами та утвореннi резонансiв. Модель включає концепцiю дуальностi, де спостережуванi перерiзи пояснюються як фоном, так i дискретними внесками резонансiв. При втратах маси MX цей пiдхiд використовує траєкторiю протонiв Редже для врахування внеску резонансiв у перерiз. Останнi експериментальнi данi використовуються для уточнення параметрiв моделi, що пiдвищує точнiсть прогнозiв щодо поведiнки диференцiального перерiзу в областi резонансiв.
Посилання
Konstantin A. Goulianos. Diffractive interactions of hadrons at high-energies. Phys. Rept. 101, 169 (1983).
https://doi.org/10.1016/0370-1573(83)90010-8
E. Feinberg, I. Pomeranchuk. High energy inelastic diffraction. Phenomena. Nuovo Cimento Suppl. 3, 652 (1965).
https://doi.org/10.1007/BF02746068
M.L. Good, W.D. Walker. Diffraction disssociation of beam particles. Phys. Rev. 120, 1857 (1960).
https://doi.org/10.1103/PhysRev.120.1857
A.B. Kaidalov. Diffractive production mechanisms. Phys. Rept. 50, 157 (1979).
https://doi.org/10.1016/0370-1573(79)90043-7
L.L. Jenkovszky, O.E. Kuprash, J.W. L¨ams¨a, V.K. Magas, R. Orava. Dual-Regge approach to high-energy, low-mass diffraction dissociation. Phys. Rev. D 83, 056014 (2011).
https://doi.org/10.1103/PhysRevD.83.056014
C. Amsler et al. (Particle Data Group). Review of particle physics. Phys. Lett. B 667, 1-1340 (2008).
R. Fiore, L.L. Jenkovszky, F. Paccanoni, A. Prokudin. Baryonic Regge trajectories with analyticity constraints. Phys. Rev. D 70, 054003 (2004).
https://doi.org/10.1103/PhysRevD.70.054003
The ATLAS collaboration, G. Aad et al. Measurement of differential cross sections for single diffractive dissociation in √S = 8 TeV pp collisions using the ATLAS ALFA spectrometer. J. High Energy Phys. 2020, 42 (2020).
R.L. Cool, K. Goulianos, S.L. Segler, H. Sticker, S.N. White. Diffraction Dissociation of π±, K±, and p± at 100 and 200 GeV/c. Phys. Rev. Lett. 47, 701 (1981).
R.D. Schamberger, J. Lee-Franzini, R. McCarthy, S. Childress, P. Franzini. Mass spectrum of proton-proton inelastic interactions from 55 to 400 GeV/c at small momentum transfer. Phys. Rev. D 17, 1268 (1978).
https://doi.org/10.1103/PhysRevD.17.1268
J.C.M. Armitage et al. Diffraction dissociation in protonproton collisions at ISR energies. Nucl. Phys. B 194, 365 (1982).
https://doi.org/10.1016/0550-3213(82)90014-1
M.G. Albrow et al. Inelastic diffractive scattering at the CERN ISR. Nucl. Phys. B 108, 1 (1976).
https://doi.org/10.1016/0550-3213(76)90121-8
R.E. Ansorge et al. Diffraction dissociation at the CERN pulsed collider at CM energies of 900-GeV and 200-GeV. Z. Phys. C 33, 175 (1986).
https://doi.org/10.1007/BF01411134
G.J. Alner et al. UA5: A general study of proton-antiproton physics at √S = 546 GeV. Phys. Rep. 154, 247 (1987).
https://doi.org/10.1016/0370-1573(87)90130-X
F. Abe et al. Measurement of p ¯ p single diffraction dissociation at √S = 546 and 1800 GeV. Phys. Rev. D 50, 5535 (1994).
D. Bernard et al. The cross section of diffraction dissociation at the cern SPS collider. Phys. Lett. B 186, 227 (1987).
https://doi.org/10.1016/0370-2693(87)90285-1
N.A. Amos et al. A luminosity-independent measurement of the pp total cross section at √S = 1.8 TeV. Phys. Lett. B 243, 158 (1990).
https://doi.org/10.1016/0370-2693(90)90973-A
N.A. Amos et al. Diffraction dissociation in pp collisions at √S = 1.8 TeV. Phys. Lett. B 301, 313 (1993).
https://doi.org/10.1016/0370-2693(93)90707-O
V. Khachatryan et al. Measurement of diffractive dissociation cross sections in pp collisions at √S = 7 TeV. Phys. Rev. D 92, 012003 (2015).
B. Abelev et al. Measurement of inelastic, single- and double-diffraction cross sections in proton-proton collisions at the LHC with ALICE. Europ. Phys. J. C 73, 2456 (2013).
L. Jenkovszky, R. Schicker, I. Szanyi. Dip-bump structure in proton's single diffractive dissociation at the large hadron collider. Universe 10, 208 (2024).
Downloads
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Ліцензійний Договір
на використання Твору
м. Київ, Україна
Відповідальний автор та співавтори (надалі іменовані як Автор(и)) статті, яку він (вони) подають до Українського фізичного журналу, (надалі іменована як Твір) з одного боку та Інститут теоретичної фізики імені М.М. Боголюбова НАН України в особі директора (надалі – Видавець) з іншого боку уклали даний Договір про таке:
1. Предмет договору.
Автор(и) надає(ють) Видавцю безоплатно невиключні права на використання Твору (наукового, технічного або іншого характеру) на умовах, визначених цим Договором.
2. Способи використання Твору.
2.1. Автор(и) надає(ють) Видавцю право на використання Твору таким чином:
2.1.1. Використовувати Твір шляхом його видання в Українському фізичному журналі (далі – Видання) мовою оригіналу та в перекладі на англійську (погоджений Автором(ами) і Видавцем примірник Твору, прийнятого до друку, є невід’ємною частиною Ліцензійного договору).
2.1.2. Переробляти, адаптувати або іншим чином змінювати Твір за погодженням з Автором(ами).
2.1.3. Перекладати Твір у випадку, коли Твір викладений іншою мовою, ніж мова, якою передбачена публікація у Виданні.
2.2. Якщо Автор(и) виявить(лять) бажання використовувати Твір в інший спосіб, як то публікувати перекладену версію Твору (окрім випадку, зазначеного в п. 2.1.3 цього Договору); розміщувати повністю або частково в мережі Інтернет; публікувати Твір в інших, у тому числі іноземних, виданнях; включати Твір як складову частину інших збірників, антологій, енциклопедій тощо, то Автор(и) мають отримати на це письмовий дозвіл від Видавця.
3. Територія використання.
Автор(и) надає(ють) Видавцю право на використання Твору способами, зазначеними у п.п. 2.1.1–2.1.3 цього Договору, на території України, а також право на розповсюдження Твору як невід’ємної складової частини Видання на території України та інших країн шляхом передплати, продажу та безоплатної передачі третій стороні.
4. Строк, на який надаються права.
4.1. Договір є чинним з дати підписання та діє протягом усього часу функціонування Видання.
5. Застереження.
5.1. Автор(и) заявляє(ють), що:
– він/вона є автором (співавтором) Твору;
– авторські права на даний Твір не передані іншій стороні;
– даний Твір не був раніше опублікований і не буде опублікований у будь-якому іншому виданні до публікації його Видавцем (див. також п. 2.2);
– Автор(и) не порушив(ли) права інтелектуальної власності інших осіб. Якщо у Творі наведені матеріали інших осіб за виключенням випадків цитування в обсязі, виправданому науковим, інформаційним або критичним характером Твору, використання таких матеріалів здійснене Автором(ами) з дотриманням норм міжнародного законодавства і законодавства України.
6. Реквізити і підписи сторін.
Видавець: Інститут теоретичної фізики імені М.М. Боголюбова НАН України.
Адреса: м. Київ, вул. Метрологічна 14-б.
Автор: Електронний підпис від імені та за погодження всіх співавторів.
.png){kind=small}
