Тести CPT інваріантності на антипротонному уповільнювачі ЦЕРНу
DOI:
https://doi.org/10.15407/ujpe64.7.589Ключові слова:
Standard Model, CPT invariance, antiproton mass, antihydrogen, cosmic antimatterАнотація
Стандартна Модель теорiї елементарних частинок базується на симетрiях: як структура композитних частинок, так i їх взаємодiя виводяться з принципiв калiбровної iнварiантностi. Деякi з них, як парнiсть та CP симетрiя, порушуються слабкою взаємодiєю, та навiть маси породжуються спонтанним порушенням симетрiї. Згiдно з CPT iнварiантностi – найсуттєвiшої симетрiї Стандартної Моделi – матерiя та антиматерiя еквiвалентнi. Проте, через вiдсутнiсть антиматерiї у Всесвiтi, цю симетрiю постiйно вивчають у ЦЕРНi. Ми даємо огляд цих експериментiв: вимiрюємо властивостi антипротонiв у порiвняннi з протонами на Антипротонному Уповiльнювачi, а також шукаємо антиречовину в космiчних променях.
Посилання
F. Wilczek. In search of symmetry lost. Nature 433, 239 (2005). https://doi.org/10.1038/nature03281
A.G. Cohen, A. De Rujula, S.L. Glashow. A matter - antimatter universe? Astrophys. J. 495, 539 (1998). https://doi.org/10.1086/305328
M. Charlton, J. Eades, D. Horvath, R.J. Hughes, C. Zimmermann. Anti-hydrogen physics. Phys. Rept. 241, 65 (1994). https://doi.org/10.1016/0370-1573(94)90081-7
G. Baur et al. Production of anti-hydrogen. Phys. Lett. B 368, 251 (1996).
G. Blanford et al. [E862 Collaboration]. Observation of atomic anti-hydrogen. Phys. Rev. Lett. 80, 3037 (1998). https://doi.org/10.1103/PhysRevLett.80.3037
J.S. Hangst. Fundamental physics with antihydrogen. Springer Tracts Mod. Phys. 256, 203 (2014). https://doi.org/10.1007/978-3-642-45201-7_6
P. Beloshitsky. Report on operation of antiproton decelerator. AIP Conf. Proc. 821 (1), 48 (2006). https://doi.org/10.1063/1.2190092
G. Gabrielse, S.L. Rolston, L. Haarsma, W. Kells. Antihydrogen production using trapped plasmas. Phys. Lett. A 129, 38 (1988). https://doi.org/10.1016/0375-9601(88)90470-7
B.I. Deutch, F.M. Jacobsen, L.H. Andersen, P. Hvelplund, H. Knudsen, M.H. Holzscheiter, M. Charlton, G. Laricchia. Anti-hydrogen production by positronium anti-proton collisions in an ion trap. Phys. Scripta T 22, 248 (1988). https://doi.org/10.1088/0031-8949/1988/T22/038
M. Ahmadi et al. Characterization of the 1S-2S transition in antihydrogen. Nature 557, 71 (2018).
M. Ahmadi et al. [ALPHA Collaboration]. Observation of the hyperfine spectrum of antihydrogen. Nature 548, 66 (2017).
M. Ahmadi et al. [ALPHA Collaboration]. Observation of the 1S-2P Lyman-a transition in antihydrogen. Nature 561, 211 (2018).
C. Amsler et al. [AEgIS Collaboration]. Velocity-selected production of 23S metastable positronium. Phys. Rev. A 99, 033405 (2019).
B. Mansouli [GBAR Collaboration]. Status of the GBAR experiment at CERN. Hyperfine Interact. 240, 11 (2019). https://doi.org/10.1007/s10751-018-1550-y
R.S. Hayano, M. Hori, D. Horvath, E. Widmann. Antiprotonic helium and CPT invariance. Rept. Prog. Phys. 70, 1995 (2007). https://doi.org/10.1088/0034-4885/70/12/R01
M. Hori et al. [ASACUSA Collaboration]. Two-photon laser spectroscopy of antiprotonic helium and the antiproton-to-electron mass ratio. Nature 475, 484 (2011). https://doi.org/10.1038/nature10260
M. Hori et al. [ASACUSA Collaboration]. Buffer-gas cooling of antiprotonic helium to 1.5 to 1.7 K, and antiproton-to-electron mass ratio. Science 354, 610 (2016). https://doi.org/10.1126/science.aaf6702
Y. Nagata et al. Progress of antihydrogen beam production using a double cusp trap. JPS Conf. Proc. 18, 011007 (2017). https://doi.org/10.7566/JPSCP.18.011007
S. Ulmer et al. [BASE Collaboration]. High-precision comparison of the antiproton-to-proton charge-to-mass ratio. Nature 524, 196 (2015). https://doi.org/10.1038/nature14861
S. Ulmer, A. Mooser, H. Nagahama, S. Sellner, C. Smorra. Challenging the standard model by high-precision comparisons of the fundamental properties of protons and antiprotons. Phil. Trans. Roy. Soc. Lond. A 376, 20170275 (2018). https://doi.org/10.1098/rsta.2017.0275
C. Smorra et al. [BASE Collaboration]. A parts-per-billion measurement of the antiproton magnetic moment. Nature 550, 371 (2017). https://doi.org/10.1038/nature24048
Downloads
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Ліцензійний Договір
на використання Твору
м. Київ, Україна
Відповідальний автор та співавтори (надалі іменовані як Автор(и)) статті, яку він (вони) подають до Українського фізичного журналу, (надалі іменована як Твір) з одного боку та Інститут теоретичної фізики імені М.М. Боголюбова НАН України в особі директора (надалі – Видавець) з іншого боку уклали даний Договір про таке:
1. Предмет договору.
Автор(и) надає(ють) Видавцю безоплатно невиключні права на використання Твору (наукового, технічного або іншого характеру) на умовах, визначених цим Договором.
2. Способи використання Твору.
2.1. Автор(и) надає(ють) Видавцю право на використання Твору таким чином:
2.1.1. Використовувати Твір шляхом його видання в Українському фізичному журналі (далі – Видання) мовою оригіналу та в перекладі на англійську (погоджений Автором(ами) і Видавцем примірник Твору, прийнятого до друку, є невід’ємною частиною Ліцензійного договору).
2.1.2. Переробляти, адаптувати або іншим чином змінювати Твір за погодженням з Автором(ами).
2.1.3. Перекладати Твір у випадку, коли Твір викладений іншою мовою, ніж мова, якою передбачена публікація у Виданні.
2.2. Якщо Автор(и) виявить(лять) бажання використовувати Твір в інший спосіб, як то публікувати перекладену версію Твору (окрім випадку, зазначеного в п. 2.1.3 цього Договору); розміщувати повністю або частково в мережі Інтернет; публікувати Твір в інших, у тому числі іноземних, виданнях; включати Твір як складову частину інших збірників, антологій, енциклопедій тощо, то Автор(и) мають отримати на це письмовий дозвіл від Видавця.
3. Територія використання.
Автор(и) надає(ють) Видавцю право на використання Твору способами, зазначеними у п.п. 2.1.1–2.1.3 цього Договору, на території України, а також право на розповсюдження Твору як невід’ємної складової частини Видання на території України та інших країн шляхом передплати, продажу та безоплатної передачі третій стороні.
4. Строк, на який надаються права.
4.1. Договір є чинним з дати підписання та діє протягом усього часу функціонування Видання.
5. Застереження.
5.1. Автор(и) заявляє(ють), що:
– він/вона є автором (співавтором) Твору;
– авторські права на даний Твір не передані іншій стороні;
– даний Твір не був раніше опублікований і не буде опублікований у будь-якому іншому виданні до публікації його Видавцем (див. також п. 2.2);
– Автор(и) не порушив(ли) права інтелектуальної власності інших осіб. Якщо у Творі наведені матеріали інших осіб за виключенням випадків цитування в обсязі, виправданому науковим, інформаційним або критичним характером Твору, використання таких матеріалів здійснене Автором(ами) з дотриманням норм міжнародного законодавства і законодавства України.
6. Реквізити і підписи сторін.
Видавець: Інститут теоретичної фізики імені М.М. Боголюбова НАН України.
Адреса: м. Київ, вул. Метрологічна 14-б.
Автор: Електронний підпис від імені та за погодження всіх співавторів.
.png){kind=small}
