Пiдсилення дивностi в адронному хiмiчному фрiзаутi

Автор(и)

  • V. V. Sagun Bogolyubov Institute for Theoretical Physics, Nat. Acad. of Sci. of Ukraine
  • D. R. Oliinychenko Bogolyubov Institute for Theoretical Physics, Nat. Acad. of Sci. of Ukraine, FIAS,Goethe-University
  • K. A. Bugaev Bogolyubov Institute for Theoretical Physics, Nat. Acad. of Sci. of Ukraine
  • J. Cleymans Department of Physics, University of Cape Town
  • A. I. Ivanytskyi Bogolyubov Institute for Theoretical Physics, Nat. Acad. of Sci. of Ukraine
  • I. N. Mishustin FIAS,Goethe-University, Kurchatov Institute, Russian Research Center
  • E. G. Nikonov Laboratory for Information Technologies, JINR

DOI:

https://doi.org/10.15407/ujpe59.11.1043

Ключові слова:

chemical freeze-out, ys factor, Strangeness Horn, hadron multiplicities

Анотація

На основi реалiстичної версiї моделi адронного резонансного газу дослiджено хiмiчний фрiзаут адронiв, утворених у зiткненнях ядер при високих енергiях. Хiмiчна нерiвновага дивних частинок враховується за допомогою введення ys фактора, який дозволяє здiйснити високоякiсний фiт вiдношень адронних множинностей, вимiряних в iнтервалi енергiй вiд найнижчих енергiй AGS до найвищих енергiй RHIC, iз x2/dof ≃ 63,5/55 ≃ 1,15. На вiдмiну вiд попереднiх результатiв, при низьких енергiях ми спостерiгаємо посилення дивностi, а не ї ї пригнiчення. Крiм того, за допомогою проведеного фiтування параметра ys вдалося досягнути найякiснiшого опису Пiка Дивностi iз x2/dof = 3,3/14. Вперше вдалося вiдтворити найвищу точку Пiка Дивностi, що робить теоретичний Пiк настiльки ж гострим, як i експериментальний. Проте, проведене фiтування ys не призвело до суттєвого покращення опису мультидивних барiонiв та антибарiонiв. Тому, видиме вiдхилення мультидивних барiонiв та антибарiонiв вiд хiмiчної рiвноваги вимагає додаткового пояснення.

Посилання

P. Braun-Munzinger, K. Redlich, and J. Stachel, in: Quark Gluon Plasma, edited by R.C. Hwa et al. (World Scientific, Singapore, 2003), p. 491.

A. Andronic, P. Braun-Munzinger and J. Stachel, Nucl. Phys. A 772, 167 (2006) and references therein.

https://doi.org/10.1016/j.nuclphysa.2006.03.012

F. Becattini, J. Manninen and M. Gazdzicki, Phys. Rev. C 73, 044905 (2006).

https://doi.org/10.1103/PhysRevC.73.044905

K.A. Bugaev, D.R. Oliinychenko, A.S. Sorin and G.M. Zinovjev, Eur. Phys. J. A 49, 30–1-8 (2013) and references therein.

J. Rafelski, Phys. Lett. B 62, 333 (1991).

https://doi.org/10.1016/0370-2693(91)91576-H

P. Braun-Munzinger, D. Magestro, K. Redlich, and J. Stachel, Phys. Lett. B 518, 41 (2001).

https://doi.org/10.1016/S0370-2693(01)01069-3

G. Zeeb, K.A. Bugaev, P.T. Reuter, and H. St¨ocker, Ukr. J. Phys. 53, 279 (2008).

D.R. Oliinychenko, K.A. Bugaev, and A.S. Sorin, Ukr. J. Phys. 58, 211 (2013).

https://doi.org/10.15407/ujpe58.03.0211

K.A. Bugaev, D.R. Oliinychenko, and A.S. Sorin, Ukr. J. Phys. 58, 939 (2013).

https://doi.org/10.15407/ujpe58.10.0939

K.A. Bugaev, D.R. Oliinychenko, J. Cleymans, A.I. Ivanytskyi, I.N. Mishustin, E.G. Nikonov, and V.V. Sagun, Europhys. Lett. 104, 22002 (2013).

https://doi.org/10.1209/0295-5075/104/22002

K.A. Bugaev, A.I. Ivanytskyi, D.R. Oliinychenko, E.G. Nikonov, V.V. Sagun, and G.M. Zinovjev, arXiv:1312.4367 [hep-ph].

S. Wheaton, J. Cleymans, and M. Hauer, Comput. Phys. Commun. 180, 84 (2009).

https://doi.org/10.1016/j.cpc.2008.08.001

J.L. Klay et al., Phys. Rev. C 68, 054905 (2003).

https://doi.org/10.1103/PhysRevC.68.054905

L. Ahle et al., Phys. Lett. B 476, 1 (2000).

https://doi.org/10.1016/S0370-2693(00)00037-X

B.B. Back et al., Phys. Rev. Lett. 86, 1970 (2001).

https://doi.org/10.1103/PhysRevLett.86.1970

J.L. Klay et al., Phys. Rev. Lett. 88, 102301 (2002).

https://doi.org/10.1103/PhysRevLett.88.102301

C. Pinkenburg et al., Nucl. Phys. A 698, 495c (2002).

https://doi.org/10.1016/S0375-9474(01)01412-9

P. Chung et al., Phys. Rev. Lett. 91, 202301 (2003).

https://doi.org/10.1103/PhysRevLett.91.202301

S.V. Afanasiev et al., Phys. Rev. C 66, 054902 (2002).

https://doi.org/10.1103/PhysRevC.66.054902

S.V. Afanasiev et al., Phys. Rev. C 69, 024902 (2004).

https://doi.org/10.1103/PhysRevC.69.024902

T. Anticic et al., Phys. Rev. Lett. 93, 022302 (2004).

https://doi.org/10.1103/PhysRevLett.93.022302

S.V. Afanasiev et al., Phys. Lett. B 538, 275 (2002).

https://doi.org/10.1016/S0370-2693(02)01970-6

C. Alt et al., Phys. Rev. Lett. 94, 192301 (2005).

https://doi.org/10.1103/PhysRevLett.94.192301

S.V. Afanasiev et al., Phys. Lett. B 491, 59 (2000).

https://doi.org/10.1016/S0370-2693(00)01023-6

B. Abelev et al., Phys. Rev. C 81, 024911 (2010).

https://doi.org/10.1103/PhysRevC.81.024911

B. Abelev et al., Phys. Rev. C 79, 034909 (2009).

https://doi.org/10.1103/PhysRevC.79.034909

J. Adams et al., Phys. Rev. Lett. 92, 182301 (2004).

https://doi.org/10.1103/PhysRevLett.92.182301

J. Adams et al., Phys. Lett. B 567, 167 (2003).

https://doi.org/10.1016/j.physletb.2003.06.039

C. Adler et al., Phys. Rev. C 65, 041901(R) (2002).

J. Adams et al., Phys. Rev. Lett. 92, 112301 (2004).

https://doi.org/10.1103/PhysRevLett.92.112301

J. Adams et al., Phys. Lett. B 612, 181 (2005).

https://doi.org/10.1016/j.physletb.2004.12.082

A. Billmeier et al., J. Phys. G 30, S363 (2004).

https://doi.org/10.1088/0954-3899/30/1/043

A. Andronic, P. Braun-Munzinger, and J. Stachel, arXiv: 0911.4931 [nucl-th].

B.B. Back et al., Phys. Rev. Lett. 87, 242301 (2001).

https://doi.org/10.1103/PhysRevLett.87.242301

J. Stachel, A. Andronic, P. Braun-Munzinger, and K. Redlich, arXiv: 1311.4662 [nucl-th].

K.A. Bugaev, D.R. Oliinychenko, V.V. Sagun, A.I. Ivanytskyi, J. Cleymans, E.G. Nikonov, and G.M. Zinovjev, arXiv: 1312.5149 [hep-ph].

Downloads

Опубліковано

2018-10-28

Як цитувати

Sagun, V. V., Oliinychenko, D. R., Bugaev, K. A., Cleymans, J., Ivanytskyi, A. I., Mishustin, I. N., & Nikonov, E. G. (2018). Пiдсилення дивностi в адронному хiмiчному фрiзаутi. Український фізичний журнал, 59(11), 1043. https://doi.org/10.15407/ujpe59.11.1043

Номер

Розділ

Поля та елементарні частинки

Статті цього автора (авторів), які найбільше читають