Магнiтнi сприйнятливостi густої надплинної нейтронної матерiї з узагальненими силами скiрма та спiн-триплетною взаємодiєю при нульовiй температурi
DOI:
https://doi.org/10.15407/ujpe58.07.0611Ключові слова:
dense superfluid neutron matter, Skyrme forces, spin-triplet pairingАнотація
Магнiтнi властивостi густої надплинної нейтронної матерiї (це стосується фiзики ядер нейтронних зiрок) при суб’ядерних та над’ядерних густинах (у дiапазонi густин 0,5 < n=n0 < 3,0, де n0 = 0;17 (фм^-3) – це ядерна густина насичення) з так званими узагальненими ефективними силами Скiрма BSk18, BSk19, BSk20, BSk21 (з додатковими нетрадицiйними членами, що залежать вiд густини) та зi спiн-триплетними парами (спiн та орбiтальний момент
яких S = 1 та L = 1) за наявностi сильного магнiтного поля i температури, що дорiвнює нулю, вивчаються за допомогою нерелятивiстської узагальненої теорiї фермi-рiдини. Верхня границя дiапазону густин нейтронної матерiї обмежена величиною 3n0, щоб запобiгти урахування релятивiстських поправок, якi зростають з густиною. Отриманiй у статтi [A.N. Tarasov, Ukr. J. Phys. 55, 644 (2010)] загальнiй формулi (яка справедлива для довiльної параметризацiї сил Скiрма) для магнiтної сприйнятливостi надплинної нейтронної матерiї при температурi, що дорiвнює нулю, надано конкретних виразiв для нових BSk18-BSk21 параметризацiй взаємодiї Скiрма. Як вiдомо, застосування усiх попереднiх традицiйних параметризацiй взаємодiї Скiрма приводить до виникнення спiнових нестiйкостей у нормальнiй (ненадплиннiй) фазi нейтронної матерiї при ядерних густинах та бiльших за ядерну густину насичення. В цiй статтi для моделi надплинної нейтронної матерiї з новими узагальненими BSk18-BSk21 параметризацiями отримано, що такого фазового переходу до феромагнiтного стану не вiдбувається анi при суб’ядерних, анi при над’ядерних значеннях густини. Таким чином, доведено, що у нейтроннiй матерiї з новими узагальненими силами Скiрма BSk18-BSk21 при великих густинах феромагнiтна нестiйкiсть усувається не тiльки у нормальному, а й у надплинних станах зi спiн-триплетними анiзотропними парами.
Посилання
<li> A.N. Tarasov, Ukr. J. Phys. 55, 644 (2010).
</li>
<li> A.N. Tarasov, Centr. Eur. J. Phys. 9, 1057 (2011).
</li>
<li> E. Chabanat, P. Bonche, P. Haensel, J. Meyer, and R. Schaeffer, Nucl. Phys. A 627, 710 (1997).
<a href="https://doi.org/10.1016/S0375-9474(97)00596-4">https://doi.org/10.1016/S0375-9474(97)00596-4</a>
</li>
<li> J. Friedrich and P.-G. Reinhard, Phys. Rev. C 33, 335 (1986).
<a href="https://doi.org/10.1103/PhysRevC.33.335">https://doi.org/10.1103/PhysRevC.33.335</a>
</li>
<li> M. Rayet, M. Arnould, F. Tondeur, and G. Paulus, Astron. Astrophys. 116, 183 (1982).
</li>
<li> J.R. Stone, J.C. Miller, R. Koncewicz, P.D. Stevenson, and M.R. Strayer, Phys. Rev. C 68, 034324 (2003).
<a href="https://doi.org/10.1103/PhysRevC.68.034324">https://doi.org/10.1103/PhysRevC.68.034324</a>
</li>
<li> M. Dutra, O. Lourenco, J.S. Sa Martins, A. Delfino, J.R. Stone, and P.D. Stevenson, Phys. Rev. C 85, 035201 (2012).
<a href="https://doi.org/10.1103/PhysRevC.85.035201">https://doi.org/10.1103/PhysRevC.85.035201</a>
</li>
<li> T. Takatsuka and R. Tamagaki, Prog. Theor. Phys. Suppl. 112, 27 (1993).
<a href="https://doi.org/10.1143/PTPS.112.27">https://doi.org/10.1143/PTPS.112.27</a>
</li>
<li> A.J. Leggett, Rev. Mod. Phys. 47, 331 (1975).
<a href="https://doi.org/10.1103/RevModPhys.47.331">https://doi.org/10.1103/RevModPhys.47.331</a>
</li>
<li> D. Vollhardt and P. Wolfle, The Superfluid Phases of Helium 3 (Taylor and Francis, London, 1990).
</li>
<li> AIP Conf. Proc. 983 (2008), 40 Years of Pulsars: Millisecond Pulsars, Magnetars and More, edited by C. Bassa, Z. Wang, A, Cumming, V.M. Kaspi (McGill Univ., Montreal, 2008).
</li>
<li> R.C. Duncan and Ch. Thompson, Astrophys. J. 392, L9 (1992).
<a href="https://doi.org/10.1086/186413">https://doi.org/10.1086/186413</a>
</li>
<li> Ch. Thompson and R.C. Duncan, Astrophys. J. 408, 194 (1993).
<a href="https://doi.org/10.1086/172580">https://doi.org/10.1086/172580</a>
</li>
<li> C. Kouveliotou et al., Nature 393, 235 (1998).
<a href="https://doi.org/10.1038/30410">https://doi.org/10.1038/30410</a>
</li>
<li> S.L. Shapiro and S.A. Teukolsky, Black Holes, White Dwarfs, and Neutron Stars: The Physics of Compact Objects (Wiley, New York, 1983).
<a href="https://doi.org/10.1002/9783527617661">https://doi.org/10.1002/9783527617661</a>
</li>
<li> P. Haensel, A.Y. Potekhin, and D.G. Yakovlev, Neutron Stars 1, Equation of State and Structure (Springer, New York, 2007).
</li>
<li> D.G. Yakovlev, K.P. Levenfish, and Yu.A. Shibanov, Uspekhi Fiz. Nauk, 169, 825 (1999).
<a href="https://doi.org/10.3367/UFNr.0169.199908a.0825">https://doi.org/10.3367/UFNr.0169.199908a.0825</a>
</li>
<li> U. Lombardo and H.-J. Schulze, in Physics of Neutron Stars Interiors, edited by D. Blaschke et al. (Springer, New York, 2001), p. 30.
<a href="https://doi.org/10.1007/3-540-44578-1_2">https://doi.org/10.1007/3-540-44578-1_2</a>
</li>
<li> A.N. Tarasov, J. Phys.: Conf. Ser. 400, 032101 (2012).
<a href="https://doi.org/10.1088/1742-6596/400/3/032101">https://doi.org/10.1088/1742-6596/400/3/032101</a>
</li>
<li> N. Chamel, S. Goriely, and J.M. Pearson, Phys. Rev. C 80, 065804 (2009).
<a href="https://doi.org/10.1103/PhysRevC.80.065804">https://doi.org/10.1103/PhysRevC.80.065804</a>
</li>
<li> N. Chamel, S. Goriely, and J.M. Pearson, Phys. Rev. C 82, 035804 (2010).
<a href="https://doi.org/10.1103/PhysRevC.82.035804">https://doi.org/10.1103/PhysRevC.82.035804</a>
</li>
<li> A.I. Akhiezer, V.V. Krasil'nikov, S.V. Peletminskii, and A.A. Yatsenko, Phys. Rep. 245, 1 (1994).
<a href="https://doi.org/10.1016/0370-1573(94)90060-4">https://doi.org/10.1016/0370-1573(94)90060-4</a>
</li>
<li> A. Vidaurre, J. Navarro, and J. Bernabeu, Astron. Astrophys. 135, 361 (1984).
</li>
<li> M. Kutschera and W. Wojcik, Phys. Lett. B 325, 271 (1994).
<a href="https://doi.org/10.1016/0370-2693(94)90009-4">https://doi.org/10.1016/0370-2693(94)90009-4</a>
</li>
<li> J. Margueron, J. Navarro, and N.V. Giai, Phys. Rev. C 66, 014303 (2002).
<a href="https://doi.org/10.1103/PhysRevC.66.014303">https://doi.org/10.1103/PhysRevC.66.014303</a>
</li>
<li> S. Fantoni, A. Sarsa, and K.E. Schmidt, Phys. Rev. Lett. 87, 181101 (2001).
<a href="https://doi.org/10.1103/PhysRevLett.87.181101">https://doi.org/10.1103/PhysRevLett.87.181101</a>
</li>
<li> I. Vidana, A. Polls, and A. Ramos, Phys. Rev. C 65, 035804 (2002).
<a href="https://doi.org/10.1103/PhysRevC.65.035804">https://doi.org/10.1103/PhysRevC.65.035804</a>
</li>
<li> I. Vidana and I. Bombaci, Phys. Rev. C 66, 045801 (2002).
<a href="https://doi.org/10.1103/PhysRevC.66.045801">https://doi.org/10.1103/PhysRevC.66.045801</a>
</li>
<li> A. Rios, A. Polls, and I. Vidana, Phys. Rev. C 71, 055802 (2005).
<a href="https://doi.org/10.1103/PhysRevC.71.055802">https://doi.org/10.1103/PhysRevC.71.055802</a>
</li>
<li> I. Bombaci, A. Polls, A. Ramos, A. Rios, and I. Vidana, Phys. Lett. B 632, 638 (2006).
<a href="https://doi.org/10.1016/j.physletb.2005.08.136">https://doi.org/10.1016/j.physletb.2005.08.136</a>
</li>
<li> M.A. Perez-Garcia, Phys. Rev. C 77, 065806 (2008).
<a href="https://doi.org/10.1103/PhysRevC.77.065806">https://doi.org/10.1103/PhysRevC.77.065806</a>
</li>
<li> M.A. Perez-Garcia, J. Navarro, and A. Polls, Phys. Rev. C 80, 025802 (2009).
<a href="https://doi.org/10.1103/PhysRevC.80.025802">https://doi.org/10.1103/PhysRevC.80.025802</a>
</li>
<li> A.A. Isayev and J. Yang, Phys. Rev. C 80, 065801 (2009).
<a href="https://doi.org/10.1103/PhysRevC.80.065801">https://doi.org/10.1103/PhysRevC.80.065801</a>
</li>
<li> S. Goriely, N. Chamel, and J.M. Pearson, Phys. Rev. Lett. 102, 152503 (2009).
<a href="https://doi.org/10.1103/PhysRevLett.102.152503">https://doi.org/10.1103/PhysRevLett.102.152503</a>
</li>
<li>A.N. Tarasov, Low Temp. Phys. 24, 324 (1998); 26, 785 (2000).
</li>
<li> A.N. Tarasov, J. Probl. Atom. Sci. Techn. No. 6(2), 356 (2001).
</li>
<li>V.P. Mineev, Uspekhi Fiz. Nauk 139, 303 (1983).
<a href="https://doi.org/10.3367/UFNr.0139.198302d.0303">https://doi.org/10.3367/UFNr.0139.198302d.0303</a>
</li>
<li> T. Tatsumi and K. Sato, Phys. Lett. B 663, 322 (2008).
<a href="https://doi.org/10.1016/j.physletb.2008.04.031">https://doi.org/10.1016/j.physletb.2008.04.031</a>
</li>
<li> G.E. Brown, C.-H. Lee, and M. Rho, Phys. Rep. 462, 1 (2008).
<a href="https://doi.org/10.1016/j.physrep.2008.03.002">https://doi.org/10.1016/j.physrep.2008.03.002</a>
</li>
<li> M.G. Alford, A. Schmitt, K. Rajagopal, and T. Sch¨afer, Rev. Mod. Phys. 80, 1455 (2008).
<a href="https://doi.org/10.1103/RevModPhys.80.1455">https://doi.org/10.1103/RevModPhys.80.1455</a>
</li>
<li> K. Sato and T. Tatsumi, Nucl. Phys. A 826, 74 (2009). V.P. Neznamov and A.J. Silenko, J. Math. Phys. 50, 122302 (2009).
</li>
</ol>
Downloads
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Ліцензійний Договір
на використання Твору
м. Київ, Україна
Відповідальний автор та співавтори (надалі іменовані як Автор(и)) статті, яку він (вони) подають до Українського фізичного журналу, (надалі іменована як Твір) з одного боку та Інститут теоретичної фізики імені М.М. Боголюбова НАН України в особі директора (надалі – Видавець) з іншого боку уклали даний Договір про таке:
1. Предмет договору.
Автор(и) надає(ють) Видавцю безоплатно невиключні права на використання Твору (наукового, технічного або іншого характеру) на умовах, визначених цим Договором.
2. Способи використання Твору.
2.1. Автор(и) надає(ють) Видавцю право на використання Твору таким чином:
2.1.1. Використовувати Твір шляхом його видання в Українському фізичному журналі (далі – Видання) мовою оригіналу та в перекладі на англійську (погоджений Автором(ами) і Видавцем примірник Твору, прийнятого до друку, є невід’ємною частиною Ліцензійного договору).
2.1.2. Переробляти, адаптувати або іншим чином змінювати Твір за погодженням з Автором(ами).
2.1.3. Перекладати Твір у випадку, коли Твір викладений іншою мовою, ніж мова, якою передбачена публікація у Виданні.
2.2. Якщо Автор(и) виявить(лять) бажання використовувати Твір в інший спосіб, як то публікувати перекладену версію Твору (окрім випадку, зазначеного в п. 2.1.3 цього Договору); розміщувати повністю або частково в мережі Інтернет; публікувати Твір в інших, у тому числі іноземних, виданнях; включати Твір як складову частину інших збірників, антологій, енциклопедій тощо, то Автор(и) мають отримати на це письмовий дозвіл від Видавця.
3. Територія використання.
Автор(и) надає(ють) Видавцю право на використання Твору способами, зазначеними у п.п. 2.1.1–2.1.3 цього Договору, на території України, а також право на розповсюдження Твору як невід’ємної складової частини Видання на території України та інших країн шляхом передплати, продажу та безоплатної передачі третій стороні.
4. Строк, на який надаються права.
4.1. Договір є чинним з дати підписання та діє протягом усього часу функціонування Видання.
5. Застереження.
5.1. Автор(и) заявляє(ють), що:
– він/вона є автором (співавтором) Твору;
– авторські права на даний Твір не передані іншій стороні;
– даний Твір не був раніше опублікований і не буде опублікований у будь-якому іншому виданні до публікації його Видавцем (див. також п. 2.2);
– Автор(и) не порушив(ли) права інтелектуальної власності інших осіб. Якщо у Творі наведені матеріали інших осіб за виключенням випадків цитування в обсязі, виправданому науковим, інформаційним або критичним характером Твору, використання таких матеріалів здійснене Автором(ами) з дотриманням норм міжнародного законодавства і законодавства України.
6. Реквізити і підписи сторін.
Видавець: Інститут теоретичної фізики імені М.М. Боголюбова НАН України.
Адреса: м. Київ, вул. Метрологічна 14-б.
Автор: Електронний підпис від імені та за погодження всіх співавторів.
.png){kind=small}
