Дослiдження адронних множинностей i вiдношень виходiв адронiв у зiткненнях важких iонiв
DOI:
https://doi.org/10.15407/ujpe58.03.0211Ключові слова:
hadron resonance gas, second virial coefficients, chemical freeze-outАнотація
У цiй роботi докладно обмiрковуються деякi слабкi сторони термальної моделi, яка традицiйно використовується для опису адронних множинностей, якi було вимiряно в центральних ядро-ядерних зiткненнях. Зокрема, систематично дослiджуються роль законiв збереження, величини радiусiв твердого кора адронiв разом з ефектами лоренцова скорочення їх власних об’ємiв i з поверхневим натягом адронiв. Показано, що для адекватного опису адронних множинностей закони збереження повиннi бути модифiкованi, в той час як для опису вiдношень виходiв частинок закони збереження взагалi не потрiбнi. Також проаналiзовано звичайнi критерiї хiмiчного фрiзаута i виявилось, що жоден iз цих критерiїв не є строгим. Запропоновано новий критерiй хiмiчного фрiзаута сталої ентропiї на частинку i обмiрковано новий ефект адiабатичного народження адронiв. Також знайдено, що данi для енергiй зiткнення в системi центра мас вище за 10 ГеВ приводять до температури занулення коефiцiєнта поверхневого натягу адронiв T0= 147±7 МеВ. Це дуже iнтригуючий результат, оскiльки дуже близьку оцiнку для цiєї температури було отримано нещодавно за допомогою
зовсiм iншого пiдходу. Представлено аргументи на користь того, що цi два незалежно отриманi результати свiдчать про те, що значення (три)критичної температури фазової дiаграми КХД знаходиться мiж 140 i 154 МеВ. Також в цiй роботi запропоновано розглядати радiуси твердого кора пiонiв i каонiв як новi параметри фiтування. Такий пiдхiд вперше дозволив одночасно описати як адроннi множинностi, так i Пiк дивностi i отримати високоякiсний фiт наявних експериментальних даних.
Посилання
<li> P. Braun-Munzinger, K. Redlich and J. Stachel, arXiv:0304013v1 [nucl-th] and references therein.</li>
<li>A. Andronic, P. Braun-Munzinger, and J. Stachel, Nucl. Phys. A 772,167 (2006); arXiv:0511071v3 [nucl-th].</li>
<li>A. Andronic, P. Braun-Munzinger, and J. Stachel, arXiv:0812.1186v3 [nucl-th].</li>
<li> G.D. Yen and M.I. Gorenstein, Phys. Rev. C 59, 2788 (1999). <a href="https://doi.org/10.1103/PhysRevC.59.2788">https://doi.org/10.1103/PhysRevC.59.2788</a></li>
<li> G.D. Yen, M.I. Gorenstein, W. Greiner, and S.N. Yang, Phys. Rev. C 56, 2210 (1997). <a href="https://doi.org/10.1103/PhysRevC.56.2210">https://doi.org/10.1103/PhysRevC.56.2210</a></li>
<li> A. Andronic, P. Braun-Munzinger, J. Stachel, and M. Winn, arXiv:1201.0693v1 [nucl-th].</li>
<li> S. Wheaton and J. Cleymans, arXiv:0407174 [hep-ph].</li>
<li> L.M. Satarov, M.N. Dmitriev, and I.N. Mishustin, Phys. Atom. Nucl. 72, 1390 (2009). <a href="https://doi.org/10.1134/S1063778809080146">https://doi.org/10.1134/S1063778809080146</a></li>
<li> D. Adamova et al. (CERES collaboration), Phys. Rev. Lett. 90, 022301 (2003); arXiv:0207008 [nucl-ex]; M. Lisa, S. Pratt, R. Soltz, and U. Wiedemann, Ann. Rev. Nucl. Part. Sci. 55, 357 (2005); arXiv:0505014 [nucl-ex].</li>
<li> A. Bohr and B.R. Mottelson, Nuclear Structure, Vol.1, (Benjamin, New York, 1969).</li>
<li> P. Braun-Munzinger, I. Heppe, and J. Stachel arXiv:9903010v2 [nucl-th].</li>
<li> G.D. Yen, M.I. Gorenstein, W. Greiner, and S.N. Yang, Phys. Rev. C 56, 2210 (1997). <a href="https://doi.org/10.1103/PhysRevC.56.2210">https://doi.org/10.1103/PhysRevC.56.2210</a></li>
<li> P. Braun-Munzinger, J. Stachel, J.P. Wesselsa, and N. Xu, Phys. Lett. B 344, 43 (1995); arXiv:9410026 [nucl-th]; Phys. Lett. B 365, 1 (1996); arXiv:9508020 [nucl-th].</li>
<li> J. Cleymans, D. Elliott, A. Keranen, and E. Suhonen, Phys. Rev. C 57, 3319 (1998); arXiv:9711066 [nuclth];J. Cleymans, H. Oeschler, and K. Redlich, Phys. Rev. C 59, 1663 (1999); arXiv:809027 [nucl-th].</li>
<li> R. Averbeck, R. Holzmann, V. Metag, and R.S. Simon, Phys. Rev. C 67, 024903 (2003); arXiv:0012007 [nucl-ex].</li>
<li> P. Braun-Munzinger, I. Heppe, and J. Stachel, Phys. Lett. B 465, 15 (1999); arXiv:9903010 [nucl-th].</li>
<li> P. Braun-Munzinger, D. Magestro, K. Redlich, and J. Stachel, Phys. Lett. B 518, 41 (2001); arXiv:0105229 [nucl-th].</li>
<li> W. Broniowski, W. Florkowski, and M. Michalec, Acta Phys. Polon. B 33, 761 (2002); arXiv:0106009 [nucl-th]; W. Broniowski and W. Florkowski, Phys. Rev. C 65, 064905 (2002); arXiv:0112043 [nucl-th].</li>
<li> M. Kaneta and N. Xu, arXiv:0405068 [nucl-th].</li>
<li> J. Adams et al. (STAR collaboration), Nucl. Phys. A 757, 102 (2005); arXiv:0501009 [nucl-ex].</li>
<li> R. Preghenella, arXiv:1111.7080 [hep-ex].</li>
<li> P. Braun-Munzinger and J. Stachel, Nucl. Phys. A 638, 3c (1998); arXiv:9803015 [nucl-ex].</li>
<li> J. Cleymans,H. Oeschler, K. Redlich, and S. Wheaton, Phys. Rev. C 73, 034905 (2006), J. Phys. G 32, S165 (2006). <a href="https://doi.org/10.1088/0954-3899/32/12/S21">https://doi.org/10.1088/0954-3899/32/12/S21</a></li>
<li> K.A. Bugaev, M.I. Gorenstein, H. St¨ocker, and W. Greiner, Phys. Lett. B 485, 121 (2000). <a href="https://doi.org/10.1016/S0370-2693(00)00690-0">https://doi.org/10.1016/S0370-2693(00)00690-0</a></li>
<li> G. Zeeb, K.A. Bugaev, P.T. Reuter, and H. St¨ocker, Ukr. J. Phys. 53, 279 (2008).</li>
<li> F. Becattini, M. Gazdzicki, A. Keranen, J. Manninen, and R. Stock, Phys. Rev. C 69, 024905 (2004). <a href="https://doi.org/10.1103/PhysRevC.69.024905">https://doi.org/10.1103/PhysRevC.69.024905</a></li>
<li> A. Dumitru, L. Portugal, and D. Zschiesche, Phys. Rev. C 73, 024902 (2006); arXiv:0511084 [nucl-th].</li>
<li> K.A. Bugaev, V.K. Petrov, and G.M. Zinovjev, Europhys. Lett. 85, 22002 (2009); arXiv:0801.4869v2 [hepph] and references therein. <a href="https://doi.org/10.1209/0295-5075/85/22002">https://doi.org/10.1209/0295-5075/85/22002</a></li>
<li> K.A. Bugaev, Nucl. Phys. A 807, 251 (2008); arXiv:1012.3400 [nucl-th]. <a href="https://doi.org/10.1016/j.nuclphysa.2008.04.007">https://doi.org/10.1016/j.nuclphysa.2008.04.007</a></li>
<li> R.A. Ritchie, M.I. Gorenstein, and H.G. Miller, Z. Phys. C 75 2002 (1997). <a href="https://doi.org/10.1007/s002880050497">https://doi.org/10.1007/s002880050497</a></li>
<li> R.K. Pathria, Statistical Mechanics (Pergamon Press, Oxford, 1972).</li>
<li> K.A. Bugaev, Phys. Rev. C 76, 014903 (2007) <a href="https://doi.org/10.1103/PhysRevC.76.014903">https://doi.org/10.1103/PhysRevC.76.014903</a>; Phys. Atom. Nucl. 71, 1615 (2008);</li>
<li> A.I. Ivanytskyi, Nucl. Phys. A 880, 12 (2012). <a href="https://doi.org/10.1016/j.nuclphysa.2012.02.004">https://doi.org/10.1016/j.nuclphysa.2012.02.004</a></li>
<li> K.A. Bugaev, V.K. Petrov, and G.M. Zinovjev, Phys. Part. Nucl. Lett. 9, 397 (2012). <a href="https://doi.org/10.1134/S1547477112030065">https://doi.org/10.1134/S1547477112030065</a></li>
<li> K.A. Bugaev and G.M. Zinovjev, Nucl. Phys. A 848, 443 (2010) <a href="https://doi.org/10.1016/j.nuclphysa.2010.09.007">https://doi.org/10.1016/j.nuclphysa.2010.09.007</a>; K.A. Bugaev, Phys. Part. Nucl. Lett. 8, 907 (2011). <a href="https://doi.org/10.1134/S1547477111090093">https://doi.org/10.1134/S1547477111090093</a></li>
<li> K.A. Bugaev, A.I. Ivanytskyi, E.G. Nikonov, V.K. Petrov, A.S. Sorin, and G.M. Zinovjev, Phys. Atom. Nucl. 75, 1 (2012). <a href="https://doi.org/10.1134/S1063778812060075">https://doi.org/10.1134/S1063778812060075</a></li>
<li> M.E. Fisher, Physics 3, 255 (1967).</li>
<li> K.A. Bugaev, M.I. Gorenstein, I. N. Mishustin, and W. Greiner, Phys. Rev. C 62, 044320 (2000) <a href="https://doi.org/10.1103/PhysRevC.62.044320">https://doi.org/10.1103/PhysRevC.62.044320</a>; Phys. Lett. B 498, 144 (2001). <a href="https://doi.org/10.1016/S0370-2693(00)01374-5">https://doi.org/10.1016/S0370-2693(00)01374-5</a></li>
<li> S.K. Tiwari, P.K. Srivastava, and C.P. Singh, Phys. Rev. C 85, 014908 (2012). <a href="https://doi.org/10.1103/PhysRevC.85.014908">https://doi.org/10.1103/PhysRevC.85.014908</a></li>
<li> M. Gazdzicki and M.I. Gorenstein, Acta Phys. Polon. B 30, 2705 (1999).</li>
<li> M.I. Gorenstein, M. Gazdzicki, and K.A. Bugaev, Phys. Lett. B 567, 175 (2003). <a href="https://doi.org/10.1016/j.physletb.2003.06.043">https://doi.org/10.1016/j.physletb.2003.06.043</a></li>
<li> M. Gazdzicki, M.I. Gorenstein, and P. Seyboth, Acta Phys. Polon. B 42, 307 (2011). <a href="https://doi.org/10.5506/APhysPolB.42.307">https://doi.org/10.5506/APhysPolB.42.307</a></li>
<ol>
Downloads
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Ліцензійний Договір
на використання Твору
м. Київ, Україна
Відповідальний автор та співавтори (надалі іменовані як Автор(и)) статті, яку він (вони) подають до Українського фізичного журналу, (надалі іменована як Твір) з одного боку та Інститут теоретичної фізики імені М.М. Боголюбова НАН України в особі директора (надалі – Видавець) з іншого боку уклали даний Договір про таке:
1. Предмет договору.
Автор(и) надає(ють) Видавцю безоплатно невиключні права на використання Твору (наукового, технічного або іншого характеру) на умовах, визначених цим Договором.
2. Способи використання Твору.
2.1. Автор(и) надає(ють) Видавцю право на використання Твору таким чином:
2.1.1. Використовувати Твір шляхом його видання в Українському фізичному журналі (далі – Видання) мовою оригіналу та в перекладі на англійську (погоджений Автором(ами) і Видавцем примірник Твору, прийнятого до друку, є невід’ємною частиною Ліцензійного договору).
2.1.2. Переробляти, адаптувати або іншим чином змінювати Твір за погодженням з Автором(ами).
2.1.3. Перекладати Твір у випадку, коли Твір викладений іншою мовою, ніж мова, якою передбачена публікація у Виданні.
2.2. Якщо Автор(и) виявить(лять) бажання використовувати Твір в інший спосіб, як то публікувати перекладену версію Твору (окрім випадку, зазначеного в п. 2.1.3 цього Договору); розміщувати повністю або частково в мережі Інтернет; публікувати Твір в інших, у тому числі іноземних, виданнях; включати Твір як складову частину інших збірників, антологій, енциклопедій тощо, то Автор(и) мають отримати на це письмовий дозвіл від Видавця.
3. Територія використання.
Автор(и) надає(ють) Видавцю право на використання Твору способами, зазначеними у п.п. 2.1.1–2.1.3 цього Договору, на території України, а також право на розповсюдження Твору як невід’ємної складової частини Видання на території України та інших країн шляхом передплати, продажу та безоплатної передачі третій стороні.
4. Строк, на який надаються права.
4.1. Договір є чинним з дати підписання та діє протягом усього часу функціонування Видання.
5. Застереження.
5.1. Автор(и) заявляє(ють), що:
– він/вона є автором (співавтором) Твору;
– авторські права на даний Твір не передані іншій стороні;
– даний Твір не був раніше опублікований і не буде опублікований у будь-якому іншому виданні до публікації його Видавцем (див. також п. 2.2);
– Автор(и) не порушив(ли) права інтелектуальної власності інших осіб. Якщо у Творі наведені матеріали інших осіб за виключенням випадків цитування в обсязі, виправданому науковим, інформаційним або критичним характером Твору, використання таких матеріалів здійснене Автором(ами) з дотриманням норм міжнародного законодавства і законодавства України.
6. Реквізити і підписи сторін.
Видавець: Інститут теоретичної фізики імені М.М. Боголюбова НАН України.
Адреса: м. Київ, вул. Метрологічна 14-б.
Автор: Електронний підпис від імені та за погодження всіх співавторів.
.png){kind=small}
